Амудар'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амудар'я
Amu darya delta.jpg
Дельта Амудар'ї з космосу. Листопад 1994 року
Aral map.png
Мапа
44°06′30″ пн. ш. 59°40′52″ сх. д. / 44.10833333336077544° пн. ш. 59.68111111113877598° сх. д. / 44.10833333336077544; 59.68111111113877598
Витік Вахджір, Афганістан
• координати 37°06′21″ пн. ш. 68°18′22″ сх. д. / 37.10600000002777676° пн. ш. 68.30630000002777535° сх. д. / 37.10600000002777676; 68.30630000002777535
висота, м 4900 м
Гирло Південне Аральське море
• координати 44°06′29″ пн. ш. 59°40′51″ сх. д. / 44.10830000002777496° пн. ш. 59.68110000002777582° сх. д. / 44.10830000002777496; 59.68110000002777582
Країни: Flag of Turkmenistan.svg Туркменістан, Flag of Tajikistan.svg Таджикистан і Flag of Afghanistan.svg Афганістан
Площа: 226 800 км² км²
Прирічкові країни: Афганістан,Таджикистан,Туркменістан,Узбекистан
Регіон Гор
Довжина 1415 км (з Пянджем 2540 км)
Середньорічний стік до 2000 м³/с (поблизу Чарджева)
Притоки: Язгулем, Ванч, Кизилсу, Кафірніган, Сурхандар'я (праві)
Кундуз (ліва)
GeoNames 601415
CMNS: Амудар'я на Вікісховищі

Амудар'я́, Аму, Окс, Вакш, Балх (давнє — Вакшу) — найбільша річка в Середній Азії. Бере початок в Афганістані на висоті 4900 м з льодовика на північному схилі гори Гіндукуш і відома там як Вахджір. Після злиття з водами річки Памір має назву Пяндж, а зливаючись з річкою Вахш, дістає назву Амудар'я. Протікає територією Таджикистану, Узбекистану й Туркменістану через Каракуми і Кизилкум. У роки сильних опадів впадає в Аральське море. Довжина 1415 км (з П'янджем 2540 км). Площа басейну — 226 800 км² (з урахуванням пустельних просторів, які входять у межі басейну, але не дають стоку води — 465 420 км²). Стародавні географи називали Амудар'ю Оксусом, очевидно, від тюрк аксу — біла вода.

У верхів'ях Амудар'ї береги високі, скелясті, течія швидка й бурхлива. Вище останньої притоки Сурхандар'я річкова сітка Амудар'ї добре розвинена. Далі Амудар'я тече поміж піщаних берегів, подекуди прорізує ущелини. У нижній течії русло Амудар'ї стає нестійким, з'являється багато рукавів. Постійний стік є лише в лютому-березні (близько 250 м³/с).

Живиться Амудар'я в основному за рахунок льодовиків та вічних і сезонних снігів гірської частини басейну. Пересічна річна витрата води Амудар'я найбільша поблизу міста Керкі — 1970 м³/с, у гирлі — 1330 м³/с. Амудар'я найповноводніша влітку, що сприяє використанню її для зрошення.

Льодостав на більшій частині Амудар'ї нестійкий, у нижній течії триває з кінця грудня до середини березня. Води Амудар'ї несуть велику кількість піску: пересічна річна каламутність поблизу Керкі — 3590 г/м³. Русло Амудар'ї непостійне, річка змінює не тільки глибину, але й форму берегів у плані. Води Амудар'ї мають пересічну мінералізацію 250—300 мг/л. Береги Амудар'ї вкриті заростями різнолистого тополя, тамариску, джиди, очерету.

В Амудар'ї зустрічаються риби: псевдоскафіринхуси, або лопатоноси, лосось, великі усачі, щуковидний жерех, короп.

Амудар'я використовується для зрошення і тому вода сильно забруднена солями мінеральних добрив і пестицидами. 80 % її стоку йде на зрошення. Один з найбільших у світі зрошувальних каналів — Каракумський (1-а черга 1958), має трасу Амудар'я — р. Мургаб до ст. Арчман і здатний зросити 400 тисяч га пустельних земель та обводнити мільйони га пасовиськ.

Амудар'я судноплавна на 1619 км від гирла до Термеза; через нестійкість русла судноплавство ускладнене. Верхів'я Амудар'я має великі гідроресурси. Міста — Термез, Керкі, Нукус.

Література[ред. | ред. код]