Амізон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амізон
Систематизована назва за IUPAC
N-benzyl-1-methylpyridin-1-ium-4-carboxamide iodide
Класифікація
ATC-код J05AX17
PubChem 10089466
CAS 201349-37-3
DrugBank
Хімічна структура
Формула C14H15IN2O 
Мол. маса 354,18617 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність НД
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 13,5-14 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата АМІЗОН®,
ПАТ«Фармак»,Україна
UA/6493/01/01
28.04.2017—необмежений

Амізон (МНН:енісаміуму йодид) — похідне ізонікотинової кислоти хімічна назва — 4-(N-бензил) амінокарбоніл-1-метилпіридиній йодид, синонім N-метил-4-бензилкарбамідопіридинію йодид, скорочена хімічна назва — карбабензпірид, назва під час лабораторних досліджень — FAV00A).[1] Представлений на ринку під торговими назвами Амізон®, Амізон® Макс, Амізончик®, та зареєстрований як противірусний лікарський засіб в Україні, Казахстані, Монголії, Білорусі та в інших країнах Східної Європи.

Всесвітня організація охорони здоров'я у 2019 році присвоїла енісаміуму йодиду ATC-код — J05AX17 (Противірусні засоби для системного використання прямої дії) і включила до індексу ATC/DDD.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Сполуку енісаміум йодид вперше було синтезовано науковцями ДУ «Інститут фармакології та токсикології Національної академії медичних наук (НАМН) України».[3] В 1997 році енісаміуму йодид був зареєстрований як ненаркотичний анальгетик та жарознижуючий препарат. Але, він більше не використовується для цих показань. Амізон® реалізується на ринку як противірусний лікарський засіб для лікування та профілактики грипу та ГРВІ.

У 2005 році член-кореспондентом Національної академії наук і НАМН України, Російської академії медичних наук, доктором медичних наук, професором А. Ф. Фроловим в експериментах in vitro вперше продемонстровано противірусну дію енісаміуму йодиду.[2]

Результати останніх досліджень продемонстрували, що противірусний ефект енісаміуму здійснюється за рахунок пригнічення вірусної РНК-полімерази вірусу грипу.[4][5][6]

З 2008 року проведено неклінічні та клінічні дослідження енісаміуму йодиду відповідно до стандартів належних (клінічної, лабораторної, виробничої тощо) практик (GxP). Неклінічна програма, яка включала комплекс фармакологічних, фармакокінетичних і токсикологічних досліджень, виконана у кількох науково-дослідних інститутах та лабораторіях Німеччини, Великої Британії, Чехії, Нідерландів, Швейцарії та США.[4]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Механізм дії[ред. | ред. код]

Противірусна дія енісаміум йодиду пов'язана з пригніченням РНК-полімерази вірусу грипу. Енісаміум йодид ефективно пригнічував реплікацію вірусу SARS-CoV-2 in vitro в клітинах Caco-2.

Фармакодинаміка[ред. | ред. код]

Енісаміум чинить противірусну дію проти різних штамів вірусу грипу типу A (H1N1, H3N2, H5N1, H7N9), вірусу грипу B, респіраторно-синцитіального вірусу, а також штамів альфа-коронавірусу NL-63 та бета-коронавірусу SARS-CoV-2  тощо. У дослідженнях in vitro із використанням інфікованих вірусом грипу нормальних бронхоепітеліальних клітин людини, проведених в Іллінойському науково-дослідному інституті (Illinois Institute of Technology Research Institute — IITRI), Чикаго, США, показано зниження вірусних титрів внаслідок інкубації з енісаміумом йодидом (FAV00A) протягом 24 год на 3 log (в 1000 раз). Крім того, методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією виявлено пригнічення експресії М-гена вірусу грипу майже на 2 порядки.[7][8][9]

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Таблетки Амізон® показані для лікування і профілактики грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій. Амізон® Макс та сироп Амізончик® згідно з інструкціями до лікарських засобів призначені для лікування грипу та ГРВІ. Амізон® Макс застосовується також для лікування COVID-19 середнього ступеня тяжкості в комбінації з базовою терапією.

Протипоказання[ред. | ред. код]

Підвищена чутливість до препаратів, які містять йодид, молекулярний йод або ковалентно зв'язаний йод, а також до інших компонентів препарату.[джерело?]

Побічні реакції[ред. | ред. код]

Найбільш поширеними побічними реакціями (ПР) були розлади смаку, фолікуліт, назофарингіт, головний біль і лімфаденопатія (в плацебо-контрольованих дослідженнях фази I). Більшість цих ПР повідомлялися одноразово і зникали спонтанно. У більшості пацієнтів ці ПР не призвели до припинення прийому енісаміуму йодиду.

У плацебо-контрольованих дослідженнях фази III були зареєстровані слабо виражені шлунково кишкові розлади (гіркий смак у роті), печія та печіння в горлі.[10]

Клінічна ефективність та безпека[ред. | ред. код]

У 2010 році завершено III фазу клінічних досліджень на базі ФБДУ «Науково-дослідний інститут грипу» МОЗ РФ (Санкт-Петербург, РФ) за участю 100 пацієнтів (60 пацієнтів із грипом та ГРВІ отримували енісаміуму йодид, 40 — плацебо).[10][6]

Продемонстровано, що у групі енісаміуму йодиду середній період тривалості лихоманки становив 2,7 дня, в групі плацебо —3,8 дня. Таким чином, в результаті прийому енісаміуму йодиду тривалість гарячки скорочувалася в середньому на 1,1 день. При оцінці самопочуття значне поліпшення стану на 3-й день лікування відзначали 43,3 % хворих в основній групі та 15 % —у контрольній (p<0,001). На 7-й день лікування практично всі пацієнти (59 осіб із 60), які застосовували енісаміуму йодид, повернулися до звичного способу життя, у той час як 37,5 %, які приймали плацебо, продовжували відчувати нездужання і ще не повернулися до звичного режиму праці та відпочинку.

Результати клінічного дослідження третьої фази показали, що енісаміум йодид добре переноситься та є клінічно ефективним, що було продемонстровано у вигляді:

  • скорочення тривалості періоду підвищеної температури на 1,1 дня;
  • скорочення тривалості катаральних та конституціональних симптомів;
  • зменшення застосування відхаркувальних і судинозвужувальних засобів;
  • зменшення кількості днів непрацездатності;
  • зменшення періоду виділення вірусів та суттєве зменшення кількості пацієнтів, у яких виявлялись вірусні антигени, у порівнянні з групою хворих, які отримували плацебо.
  • Більша ефективність енісаміуму спостерігалась, коли лікування розпочиналось раніше.[6][10]

Клінічне дослідження при Covid-19[ред. | ред. код]

З травня 2020 року по березень 2021 року на базах 14 лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я України проходило батоцентрове клінічне плацебо-контрольоване, подвійне сліпе, рандомізоване випробування енісаміуму йодиду (Амізон® Макс) у пацієнтів, хворих на Covid-19 середньої тяжкості, що отримували стаціонарне лікування.[11][12]

Результати клінічного випробування дозволили внести в інструкцію для медичного застосування лікарського засобу Амізон® Макс нові показання до застосування, зокрема — лікування COVID-19 середнього ступеня тяжкості в комбінації з базовою терапією.[13]

Форми випуску[ред. | ред. код]

«Фармак» випускає чотири лікарські препарати, діючою речовиною яких є енісаміуму йодид:

  • Амізон®, таблетки, вкриті оболонкою по 0,125 г,
  • Амізон®, таблетки, вкриті оболонкою по 0,125 г,
  • Амізон® Макс, капсули та
  • Амізончик®, сироп, 10 мг/мл, по 100 мл у флаконі.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У 2012 році Антимонопольний комітет України оштрафував компанію «Фармак» за розповсюдження неправдивої реклами про препарат Амізон на 7,6 млн. гривень. За даними комітету, у телевізійний рекламі препарату підприємство поширило неправдиві відомості. Зокрема, йшлося про твердження, що 9 з 10 українців обирають саме «Амізон». Це могло справити враження, що 90 % — це відсоток від усієї кількості українців.Натомість, як показало маркетингове дослідження, 90 % — це лише та кількість людей, що хворіли на грип, застуду та кашель, і при цьому використовували «Амізон». У цей час відсоток усіх споживачів, які приймали препарат «Амізон», за інформацією того ж дослідження, становив лише 6,2 %. Окрім того, за час рекламної кампанії значно, на 346,82 %, збільшився продаж препарату, на що могла вплинути недобросовісна реклама препарату.[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Амізон інструкція по застосуванню, ціна в аптеках України, аналоги, склад, показання | Amizon таблетки, вкриті оболонкою компанії «Фармак» | Довідник лікарських препаратів Компендіум. Компендіум (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 26 листопада 2021.
  2. ↑ а б WHOCC - ATC/DDD Index. www.whocc.no. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 26 листопада 2021.
  3. ↑ 404. pharmnewskz.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  4. ↑ а б Международная исследовательская группа обнародовала результаты исследования эффективности препарата "Амизон" в терапии COVID-19. Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  5. ↑ Друге народження препарату Амізон®: результати міжнародних наукових досліджень підтверджують противірусну дію. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
  6. ↑ а б в Holubovska, Olha; Bojkova, Denisa; Elli, Stefano; Bechtel, Marco; Boltz, David; Muzzio, Miguel; Peng, Xinjian; Sala, Frederico; Cosentino, Cesare (21 січня 2021). Enisamium is an inhibitor of the SARS-CoV-2 RNA polymerase and shows improvement of recovery in COVID-19 patients in an interim analysis of a clinical trial (англ.). с. 2021.01.05.21249237. doi:10.1101/2021.01.05.21249237v2. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  7. ↑ Клиническая эффективность Амизона в терапии гриппа и других острых респираторных вирусных инфекций (PDF) (російська) . 18.09.2013. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2014. Процитовано 01.12.2021. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  8. ↑ Амизон — находка украинских фармакологов. www.provisor.com.ua. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 26 листопада 2021.
  9. ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 14 липня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 26 листопада 2021.
  10. ↑ а б в Walker, Alexander P; Fan, Haitian; Keown, Jeremy R; Margitich, Victor; Grimes, Jonathan M; Fodor, Ervin; te Velthuis, Aartjan J W (6 січня 2020). Enisamium is a small molecule inhibitor of the influenza A virus and SARS-CoV-2 RNA polymerases. bioRxiv. с. 2020.04.21.053017. doi:10.1101/2020.04.21.053017. PMC 7263517. PMID 32511388. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  11. ↑ Амізон® | ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України». www.ift.org.ua. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  12. ↑ А.ф, Фролов; О.а, Голубовская; С.а, Крамарев; А.п, Мироненко; В.м, Маргитич (5 вересня 2018). Друге народження препарату Амізон®: результати міжнародних наукових досліджень підтверджують противірусну дію. Український медичний часопис (рос.). Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  13. ↑ Aartjan te Velthuis; Tatiana G. Zubkova (February 2021). Enisamium Reduces Influenza Virus Shedding and Improves Patient Recovery by Inhibiting Viral RNA Polymerase Activity (англійська) . Antimicrobial Agents and Chemotherapy. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 01.12.2021.
  14. ↑ Виробника ліків "Амізон" оштрафували на 7,6 млн грн за нечесну рекламу. ipress.ua (англ.). Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 26 листопада 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Enisamium is an inhibitor of the SARS-CoV-2 RNA polymerase and shows improvement of recovery in COVID-19 patients in an interim analysis of a clinical trial. Olha Holubovska, Denisa Bojkova, Stefano Elli, Marco Bechtel, David Boltz, Miguel Muzzio, Xinjian Peng, Frederico Sala, Cesare Cosentino, Alla Mironenko, Jens Milde, Yuriy Lebed, Holger Stammer, Andrew Goy, Marco Guerrini, Lutz Mueller, Jindrich Cinatl, Victor Margitich, Aartjan J. W. te Velthuis. medRxiv 2021.01.05.21249237; doi: https://doi.org/10.1101/2021.01.05.21249237
  • Р І Ш Е Н Н Я [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (ДСІВУ АП, 19 травня 2016 року)
  • Marushko, Y., and Y. Sabadash. «Clinical and Experimental Characteristics of Amizon and Experience of Its Use in Clinical Practice». CHILD'S HEALTH, no. 6.66, Oct. 2015, pp. 51-56, doi:https://10.22141/2224-0551.6.66.2015.74992.
  • Rudenko AE, Trinus FP, Korzhenevskiĭ LV, Bukhtiarova TA, Koval' AZ, Malyĭ VD, Novikova OV, Tkachenko EV. Amizon v lechenii porazheniĭ nervnoĭ sistemy pri opoiasyvaiushchem gerpese [Amizon in the treatment of nervous system involvement in herpes zoster]. Lik Sprava. 1996 May-Jun;(5-6):134-6. Russian. PMID 9377379
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Амізон&oldid=39293276