Анадимб Володимир Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Анадимб.
Анадимб Володимир Борисович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 14 жовтня 1986(1986-10-14)
Федорівка, Каховський район, Херсонська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 10 січня 2018(2018-01-10) (31 рік)
Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання Тереблече
Псевдо «Бетмен»
Військова служба
Роки служби 2014-2015; 2016-2018
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Механізовані війська
Формування 46-й окремий батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Бори́сович Анади́мб (нар. 14 жовтня 1986(19861014) — 10 січня 2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1986 року в селі Федорівка (Каховський район, Херсонська область); 2004-го закінчив 11 класів федорівської школи. Після проходження строкової служби переїхав жити на Буковину, де 2007 одружився; мешкав в селі Тереблече (Глибоцький район).

Мобілізований у березні 2014 року, служив кухарем взводу МТЗ 8-го ОМПБ «Поділля» — в районі Маріуполя. Після демобілізації повернувся додому, а 10 жовтня 2016 року підписав контракт з батальйоном «Донбас Україна»; старший солдат, розвідник розвідувального взводу розвідувально-диверсійної роти.

10 січня 2018 року загинув вранці внаслідок гранатометного обстрілу опорного пункту поблизу селища Новолуганське — осколок гранати влучив у шию; помер дорогою до шпиталю від значної крововтрати. Того ранку довкола Новолуганського ворог півтори години прицільно обстрілював позиції українських захисників з гранатометів, кулеметів та мінометів.

13 січня 2018 року похований в селі Тереблече.

Без Володимира лишилися батьки Борис Павлович і Ольга Володимирівна, брат, дружина та двоє синів.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • 14 вересня 2018 року в Федоровський ЗОШ відкрито меморіальну дошку на честь Володимира Анадимба.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 10 січня[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 6 квітня 2018 року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022. 
  3. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 10 січня на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анадимб_Володимир_Борисович&oldid=38399716