Анакаона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анакаона
Anacaona
Анакаона
«Вшанування королеви Анакаони»
касика


Дата народження: 1474(1474)
Місце народження: Харагуа, Еспаньйола (зараз – Леоган, Гаїті)
Дата смерті: бл. 1504
Місце смерті: Санто-Домінго, Еспаньйола
Дружина: Каонабо

Анакаона (Anacaona), також відома як Золота Квітка, (1464 — бл. 1504) — касика таїно, дружина касика Каонабо, правителька області Харагуа, одна з лідерів опору індіанських племен іспанським конкістадорам на острові Еспаньола (Гаїті), авторка віршів і пісень.

У 1503 році під час свого візиту до Харагуа губернатор Еспаньйоли Ніколас де Овандо запідозрив вождів таїно, в тому числі й Анакаону, в підготовці повстання[1]. Овандо дав наказ спалити вождів, а Анакаону заарештували та повісили[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Полонена Анакаона

Анакаона народилася 1474 року в Харагуа в родині вождів.

Після полону й смерті свого чоловіка, касика Каонабо, Анакаона втекла на батьківщину, в Харагуа, де володорював її брат Бехечіо, один із п'яти верховних касиків на острові. Бехечіо розділив владу зі своєю сестрою. Після смерті свого брата Анакаона стала єдиновладною правителькою в Харагуа.

Анакаона була «дуже хороброю жінкою, великої душі й розуму». Їй підпорядковувалися понад триста родових старійшин — касиків. Розумна й вольова жінка користувалася авторитетом, любов'ю й славилася красою серед своїх підданих. Її ім'я з мови індіанців таїно перекладалося як «Золота Квітка». За правління Анакаони іспанські поселенці та жителі Харагуа співіснували та одружувались.

Область Харагуа на острові Гаїті, де правила Анакаона

Восени 1503 року новий іспанський губернатор Еспаньйоли Ніколас де Овандо з великим військовим загоном (70 кавалеристів і 300 піхотинців) прибув із візитом в область Харагуа. Правителька Анакаона приготувала іспанцям пишну зустріч і влаштувала «арейто», в якому взяли участь «більше трьохсот дівчат, її служниць, бо не захотіла, щоб в цих танцях, або арейто, брали участь чоловіки й заміжні жінки або ті, що пізнали чоловіків».

Однак Ніколас де Овандо вигадав підступний план і вирішив винищити всю індіанську знать, яка прибула на свято. За сигналом губернатора іспанці оточили й узяли в полон саму Анакаону й вісімдесят касиков у великому будинку. Індіанські вожді були спалені живцем. Через три місяці Анакаону повісили в Санто-Домінго. Іспанці жорстоко розправилися з рештою населення, переслідуючи тих, хто намагався втекти. Багатьох індіанців схопили, вбили або зробили рабами.

Приголомшені цією розправою індіанці не чинили опору загарбникам, і вся область Харагуа була швидко завойована.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Пам'ятник Колумбу з фігурою Анакаони в Санто-Домінго (2020)

Анакаона в усній фольклорній традиції та літературі виступає в образі борчині проти колоніалізму, яка кинула виклик конкістадорам та родичам-чоловікам[2].

Сьогодні красуня-таїно є національною героїнею Домініканської Республіки. На площі перед Кафедральним собором Пресвятої Діви Марії в Санто-Домінго розташована бронзова статуя Колумба зі скульптурою Анакаони біля п'єдесталу, яка ніби піднімається до нього[3].

Одна із плиток масштабної феміністської мистецької композиції Джуді Чикаго «Поверх спадщини» присвячена Анакаоні[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Las Casas, Bartolome (1552). A Short Account of the Destruction of the Indies.
  2. а б Elizabeth A. Sackler Center for Feminist Art: The Dinner Party: Heritage Floor: Anaconda. Brooklyn Museum. Процитовано 10 березня 2021. 
  3. Columbus Monuments Pages. Statues - Hither & Thither. Процитовано 10 березня 2021. 

Література[ред. | ред. код]

  • Хосефина Олива де Коль. Сопротивление индейцев испанским конкистадорам. — М.: Изд-во «Прогресс», 1988. — Ст. 45—47. — ISBN 5-01-001087-9.