Перейти до вмісту

Анакопійська фортеця

Анакопійська фортеця

43°05′40″ пн. ш. 40°48′28″ сх. д. / 43.094444444444° пн. ш. 40.807777777778° сх. д. / 43.094444444444; 40.807777777778
Типфортеця Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Грузія
РозташуванняАхалі-Атоні Редагувати інформацію у Вікіданих
Анакопійська фортеця. Карта розташування: Грузія
Анакопійська фортеця
Анакопійська фортеця (Грузія)
Мапа

CMNS: Анакопійська фортеця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Анакопійська фортеця — оборонна споруда, розташована у місті Новий Афон на Анакопійській горі, найповніше збережена давня фортеця в Абхазії[1].

Історія

[ред. | ред. код]
  • Наприкінці VII століття за особистої участі візантійців, стривожених вторгненнями арабів, зведена основна лінія стін
  • У 736—737 роках Мурван-ібн-Мухаммед «Жорстокий» з 60-тисячним військом арабів обложив фортецю, де сховався у свого брата Міра грузинський цар Арчіл. Обороняли Анакопію тисяча грузинських і ще дві тисячі абхазьких воїнів. За словами грузинського літописця, серед арабського війська почалася епідемічна хвороба шлунка, за кілька днів померло 35 тисяч вояків. Три тисячі арабів загинули під час штурму фортечних стін, але Анакопію не було взято. Запланований Мурваном-ібн-Мухаммедом похід у тил Візантії через Абхазію в обхід Чорного моря провалився.
  • 788 рік. Арабський полководець Сулейман-ібн-Ісам невдало намагався обложити фортецю і в результаті на захід від Анакопії не пройшов
  • Середина — друга половина VII століття — на вершині Анакопійської гори грецькі ченці звели невеличкий однозальний храм
  • VII—VIII ст. — на горі побудовано другий храм.
  • Наприкінці XIX століття новоафонська чернеча братія побудувала викладену бруківкою дорогу, нагорну фортецю оточила кам'яними терасами, побудувала будинки каплиці, готелю, станції канатної дороги.

Технічні параметри

[ред. | ред. код]
  • Зайнята територія: 450×150 метрів.
  • З боку південного пологого схилу мур укріплено сімома вежами: квадратними в менш доступних місцях і круглими там, де до веж можливо було підвезти стінобитні машини.
  • Стіни нагірної фортеці зведено з великих, добре оброблених блоків вапняку. Фортечні ворота утворено трьома вапняковими монолітами і піднято високо над землею; до Петропавлівської фортеці можна було потрапити тільки по приставній дерев'яній драбині.
  • Форма і місцезнаходження західної круглої вежі, яка захищала підступи до головної брами фортеці, дозволяли вести з неї обстріл супротивника з сектора розміром майже 290 градусів.
  • У фортеці є штучна невичерпна криниця, ймовірно, споруджена в минулому будівельниками Анакопії.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Анакопийская (Иверская) гора и крепость на ней. Архів оригіналу за 5 січня 2009. Процитовано 4 січня 2009.