Анастасій (архієпископ Тиранський)
| Архієпископ Анастасій грец. Αρχιεπίσκοπος Αναστάσιος | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 2 серпня 1992 — 25 січня 2025 | |||
| Церква: | Албанська православна церква | ||
| Попередник: | Даміан | ||
| Наступник: | Іоан | ||
| Альма-матер: | Афінський університет, Марбурзький університет | ||
| Професія: | теолог | ||
| Діяльність: | клірик, історик релігії, теолог, місіонер | ||
| Національність: | грек | ||
| Громадянство: |  Греція Албанія
| ||
| Ім'я при народженні: | Анастасіос Яннулатос грец. Αναστάσιος Γιαννουλάτος | ||
| Народження: | 4 листопада 1929  Пірей, Греція
| ||
| Смерть: | 25 січня 2025[1][2] (95 років) Афіни, Греція
| ||
| Похований: | Собор Воскресіння Христового (Тирана)
| ||
| Священство: | 24 травня 1964 | ||
| Єп. хіротонія: | 19 листопада 1972 | ||
| Престол: | Собор Воскресіння Христового | ||
| Посада: | архієпископ | ||
| Автограф: | .svg)
| ||
|
Нагороди: | |||
| |||
Архієпископ Анастасій (в миру Анастасіос Яннулатос, грец. Αναστάσιος Γιαννουλάτος, алб. Anastas Janullatos; 4 листопада 1929, Пірей, Греція — 25 січня 2025, Афіни[3]) — предстоятель Православної церкви Албанії з титулом Блаженнійший архієпископ Тирани і всієї Албанії, Митрополит Тирано-Дуррессько-Ельбасанський. Богослов, місіонер.
Народився 4 листопада 1929 року в Піреї у благочестивій православній родині. З дитинства брав активну участь у церковному житті. В юності виявляв великий інтерес до математичних наук і збирався присвятити цьому своє життя, але з початком Другої світової війни його наміри змінилися.
У 1947 році вступив на богословський факультет Афінського університету і закінчив його з відзнакою у 1951 році.
Після закінчення університету два роки служив у армії, де вступив у братство «ZOE» (життя) — релігійну організацію, яка ставила за мету духовне оновлення життя Церкви Греції. Одним з основних його занять стала робота з грецькою молоддю. Він був одним із лідерів студентських рухів і працював у дитячих таборах, прагнучи, щоб у його юних підопічних православна віра набула конкретних і живих форм.
У 1958-1961 був генеральним секретарем міжнародного руху православної молоді «Синдесмос», у 1964—1978 — віцепрезидентом.
Після прийняття сану диякона в 1960 році, він заснував православний місіонерський центр «Porefthentes».
Висвячений на священника 24 травня 1964 року, після чого поїхав з місіонерськими цілями в Уганду, проте незабаром повернувся, захворівши на малярію.
У 1972 році єпископ спільно зі священником Антонієм Ромеосом заснував у Греції жіночий монастир в ім'я святого Івана Предтечі з місіонерською спрямованістю.
19 листопада 1972 року він був хіротонізований на єпископа Андрусського і призначений головою Відділу зовнішніх церковних місій Елладської Православної Церкви й залишався на цій посаді до 1982 року.
Патріарх Александрійський Микола VI запропонував єпископу Анастасію зайняти Східноафриканську митрополію. Єпископ погодився, ставши 23 жовтня 1981 тимчасово керуючим Східноафриканською митрополією, але продовжував свою діяльність в Афінському університеті та Апостоліки Діаконія.
Першою справою єпископа стало довершення і негайне відкриття духовної семінарії в Ріруті, закладеної її Архієпископом Макарієм III в 1971 році. Поруч із підготовкою кадрів, єпископ організував переклад служб на сім різних мов. Під його керівництвом було споруджено 67 нових церков і оновлено 25 існуючих. Займався будівництвом шкіл, дитячих садків, мобільних шпиталів і місіонерських пунктів.
У 1983—1986 роках — декан Богословського факультету Афінського університету.
У січні 1991 року рішенням Вселенського патріарха Димитрія та Синоду Константинопольської православної церкви призначено патріаршим екзархом в Албанії. У завдання йому було поставлено початок переговорів із владою та збирання розрізненої православної пастви. Після багатомісячних протестів уряду Албанії, прибув 17 липня того ж року до столиці Албанії міста Тирани. У ході ознайомлювальної поїздки країною переконався у трагічному стані Православної Церкви: за роки гонінь було зруйновано 1608 храмів і монастирів, із 440 священників (на 1940 рік) залишилося 22. Для відродження управлінської структури Церкви Анастасій скликав 12 серпня того ж року загальний собор кліриків і мирян, у якому брало участь лише сорок п'ять осіб. Після вивчення ситуації, що склалася, була обрана Загальна церковна комісія з тринадцяти осіб.
5-8 червня 1992 року делегація Албанської церкви відвідала Константинополь і клопотала про обрання патріаршого екзарха як свого предстоятеля. 24 червня 1992 року Синодом Константинопольської церкви Анастасія обрано архієпископом Тиранським та всієї Албанії; чин інтронізації було здійснено 12 липня[4].
Влада Албанії тривалий час ставилася до нього негативно через його грецьке походження. Лише у грудні 2017 року, після 25 років перебування на чолі Албанської церкви, президент Албанії Ілір Мета надав йому албанське громадянство[5].
Активний учасник міжнародного християнського співтовариства: віцепрезидент Конференції європейських церков (2003—2009), президент Всесвітньої ради церков (2006—2013), почесний президент Всесвітньої конференції релігій за мир (з 2006)[6].
- Премія Афінагора з прав людини (США/Орден святого апостола Андрія, 2001)[7]
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (Україна, 25 липня 2008) — за багаторічну плідну церковну діяльність на терені православ'я та з нагоди відзначення в Україні 1020-річчя хрещення Київської Русі[8]
- Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 27 липня 2013) — за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі[9]
- ↑ а б Πέθανε ο Αρχιεπίσκοπος Αλβανίας Αναστάσιος - Η ζωή και το μεγάλο έργο του — 2025.
- ↑ а б AFP - L'archevêque Mgr Anastasios, figure importante du clergé orthodoxe, est décédé en Grèce — 2025.
- ↑ Πέθανε ο Αρχιεπίσκοπος Αλβανίας Αναστάσιος - Η ζωή και το μεγάλο έργο του. Πρώτο Θέμα (гр.). 25 січня 2025. Процитовано 25 січня 2025.
- ↑ История Православия в Албании. agionoros.ru. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 3 листопада 2021. [Архівовано 2017-09-12 у Wayback Machine.]
- ↑ После 25 лет пребывания во главе Албанской Православной Церкви 88-летний Архиепископ Анастасий, наконец-то, получил албанское гражданство. Церковно-Научный Центр "Православная Энциклопедия" (рос.). Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ Orthodhokse, Kisha (4 квітня 2020). Biographical Sketch of Archbishop Anastasios. Orthodox Autocephalous Church of Albania (брит.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ Archbishop Anastasios of Albania to Receive Athenagoras Human Rights Award Feb 17th - 2001 News Releases - Greek Orthodox Archdiocese of America. www.goarch.org (амер.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ Указ Президента України від 25 липня 2008 року № 670/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 27 липня 2013 року № 404/2013 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 4107703 · BNF: 15522874c · CONOR.AL: 3030374 · CUT: 86304 · FAST: 446737 · Freebase: /m/085v_b · GND: 130354155 · GR-AtACA: 76285, 116229 · ISNI: 0000000114464314 · KRNLK: KAC201735788 · LCCN: no00027412 · MAK: 9810659759905606 · NKC: uk20231210491 · NLG: 14695, 49505, 109177 · NLP: a0000003268164 · NTA: 193456214 · RERO: 02-A010249533 · SUDOC: 075729245, 192249258 · VIAF: 434144782732128825902, 25146030497135861628 |
|
Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 4 листопада
- Народились 1929
- Уродженці Пірея
- Померли 25 січня
- Померли 2025
- Померли в Афінах
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого I ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого III ступеня
- Грецькі релігійні діячі
- Випускники Афінського університету
- Випускники Марбурзького університету
- Православні богослови
- Архієреї Православної церкви Албанії