Анастасія Василівна (княгиня київська)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анастасія Василівна
Померла 1470
Володіє мовами давньоруська
Батько Василь I Дмитрович
Мати Софія Вітовтівна
Брати, сестри  • Анна Московська і Василь II Темний
Діти Михайло Олелькович

Анастасія Василівна (1398, Москва — 1470) — дружина князя київського Олександра (Олелька) Володимировича (?—1455). Дочка великого князя московського Василія І Дмитровича (13711425) і литовської князівни Софії Вітовтівни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в 1397 або 1398 році в Москві. У 1417 році, скріплюючи союз з Великим князівством Литовським, Василь I видав Анастасію за Київського князя Олександра Володимировича. 1421 року приїжджала до батька в Москву. У 14321440 роках утримувалась великим князем литовським Сигізмундом Кейстутовичем разом з синам в ув'язнені в Утянах[1]. Після осліплення брата, Василя II Темного, Дмитром Юрійовичем Шемякою тримала в Москві свого шпигуна, якого прислала в 1446 році з Києва, щоб стежити за діями Шемяки і вчасно повідомляти братові про його наміри і плани; всіляко допомагала Василю ІІ і його прихильникам, які втекли до Литви. Листувалася з московським митрополитом Іоною.

Сім'я[ред. | ред. код]

З 22 серпня 1417 року — дружина київського князя Олександра (Олелька) Володимировича. У сім'ї було двоє синів і три доньки[2]:

Примітки[ред. | ред. код]

Література і джерела[ред. | ред. код]