Анастасія Ярославна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Anastasia of Kiev.jpg

Анастасі́я Яросла́вна (*бл.1021 — кінець ХІ століття, після 1074 року) — найстарша дочка великого київського князя Ярослава Мудрого та його другої дружини Інґіґерди, видана близько 1046 року за угорського короля Андраша I.

Шлюб Анастасії Ярославівни з Андрашем відбувся, мабуть, близько 1046, коли той із руською допомогою заволодів угорським троном. Джерела ХІ століття не називають дружину Андраша на ім'я, воно з'являється вперше у польського історика 15 століття Яна Длугоша. Шлюб Анастасії Ярославівни з Андрашем І був одним із заходів у європейській матримоніальній політиці Ярослава, який відійшов від традиційно однобічної, спрямованої на Візантію дипломатії своїх попередників. Анастасія Ярославівна мала у шлюбі з Андрашем дочку Аделаїду і двох синів: Шаламона і Данила.

У 1061, рятуючись від короля Бели І, Анастасія з сином Шаламоном та його дружиною Юдіт, що була сестрою німецького імператора Генріха IV, перебралися на якийсь час до Німеччини. Згодом Шаламон став угорським королем (роки правління 1063–1074).

Анастасія була прихильницею заснування православних монастирів в Угорщині. Тому не дивно, що деякі історики вважають, що вона сприяла заснуванню такого монастиря на Чернечій горі (Жоржині) в Закарпатті. Тоді тут уже існувало поселення ченців з Києво-Печерського монастиря, очевидно, що прийшли сюди слідом за королевою. Згодом у 1240–1241 рр. під час монгольської навали поселення було зруйновано.

Посилання[ред.ред. код]