Вахнянин Анатоль Климович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Анатоль Вахнянин)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вахнянин Анатоль Климович
Анатоль Вахнянин.jpg
Анатоль Вахнянин. Худ. Корнило Устиянович
Народився 19 вересня 1841(1841-09-19)
м. Сенява, нині Польща
Помер 11 лютого 1908(1908-02-11) (66 років)
м. Львів, нині Україна
Поховання
Громадянство Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність громадсько-політичний діяч, композитор, педагог, журналіст.
Відомий завдяки директор Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка
Alma mater Віденський університет
Посада посол до Райхсрату, посол до Галицького сейму
Партія «Народна Рада»
перший голова товариства «Просвіта»

Анато́ль Климович Вахня́нин (19 вересня 1841, м. Сенява — 11 лютого 1908, м. Львів) — український громадсько-політичний діяч, композитор, педагог і журналіст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Склеп родини Вахняниних

Народився 19 вересня 1841 року в місті Сеняві, нині Переворський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща (тоді Перемиський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія) поблизу Перемишля в родині о. Климента Вахнянина та його дружини Кароліни Файт — доньки чеського офіцера.

3 1852 р. навчався у Перемишльській гімназії. 18591863 — вивчав теологію у Львівській духовній семінарії, займався літературною і музичною діяльністю.

1865 — організував перший Шевченківський концерт на західноукраїнських землях.

Деякий час викладав українську мову в гімназії у Перемишлі, згодом переїхав до Відня. Навчаючись на філософському факультеті Віденського університету, 1867 року організував студентське товариство «Січ» і став його першим головою.

Після завершення університетських студій (1868) повернувся до Львова і продовжив педагогічну діяльність у Академічній гімназії.

Співорганізатор і перший голова товариства «Просвіта» (8 грудня 18681869).

Тісно співпрацював з комісією з написання українських підручників для народних і середніх шкіл.

18671870 — редактор «Правди», «Письма з Просвіти» (18781879), співредактор «Діла», організатор і керівник музично-хорових товариств «Торбан» (1870) і «Боян» (1891).

24 жовтня 1885 разом з Юліаном Романчуком організував народовську політичну організацію «Народна Рада», яка продовжила ідеї Головної Руської Ради.

1890 — разом з іншими лідерами народовців став ініціатором політики «нової ери», яка мала б сприяти унормуванню українсько-польських відносин у Галичині.

18941900 — двічі обраний депутатом Райхсрату (австрійського парламенту) від округу № 16 (Жовква — Великі Мости — Куликів — Сокаль — Белз — Рава — Угнів — Немирів),[1] у 1895—1901 роках був послом до Галицького сейму від Сокальського повіту.

1903 року заснував Вищий музичний інститут ім. М.Лисенка у Львові (пізніше — Львівська консерваторія) та став його першим директором.

Був засновником і керівником Союзу співацьких і музичних товариств.

Портрет Анатоля Вахнянина намалював художник Корнило Устиянович.[2]

Племінник Анатоля Вахнянина, Богдан — також згодом відомий композитор, автор низки хорових творів на слова Шевченка.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Автор опери «Купало» (18701892, поставлена 1929 року в Харкові), музики до драм Тараса Шевченка «Назар Стодоля», Федора Заревича «Бондарівна», хорів, пісень, а також літературних творів — «Три тополі», «Оповідання і гуморески» (1902), «Споминів з життя» (1908), шкільних підручників.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kurzbiografie Wachnianyn (Wachnjanyn, Vachnjanyn), Anatol
  2. Дуда І., Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л. Устиянович Корнило Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 500. — ISBN 978-966-528-279-2.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]