Анатолій Бєлов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Бєлов
Народження 13 вересня 1977(1977-09-13) (42 роки)
Київ, Україна
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Жанр графіка, перформанс
Навчання Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»[1]
Діяльність художник, письменник, музикант
Сайт byelov.livejournal.com

Анатолій Бєлов (13 вересня 1977, Київ) — український графік, перформер, режисер, музикант, фронтмен квір-гурту «Людська подоба».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1977 року в Києві. Навчався у художній школі імені Тараса Шевченка (факультет живопису) з 1989 до 1995 року, а з 1999 до 2004 року – у Національному технічному університеті України КПІ (поліграфічний факультет).

У 2004–2005 був співзасновником групи «Р.E.П.» (Революційний Експериментальний Простір), пізніше гурту «Emblika Quali»

Бєлов брав участь у резиденціях Центру сучасного мистецтва Джоржда Сороса в Києві (2005) та Асоціації сучасного мистецтва Rotor у Ґраці (2009).

Займається музичною практикою у гурті «Людська Подоба» (експеріментальна електронна поп-музика), який створили у 2012 році разом з Гошею Бабанським[2], і у власному проекті «Сybele».

Живе та працює в Києві.

Головними мотивами творчості Бєлова є тілесність, сексуальність, квір та фемінізм.

У 2013 році Бєлов стає відомим своєю короткометражною стрічкою «Секс, лекарственное, рок-н-ролл». За цей проект автор отримав Приз глядацьких симпатій премії PinchukArtCentre. Зараз ця робота знаходиться в музейній коллекції MOCAK в Кракові. Згодом Анатолій Бєлов з Оксаною Казміною представив ще один кінопроект «Свято життя». Презентація фільма відбулася на Київській бієнале сучасного мистецтва The School of Kyiv.

Роботи Анатолія находяться в колекції Queer Archives Institute (Варшава), в постійній колекції музею сучасного мистецтва MOCAK (Краків, Польща), в колекції Art Collection Deutshe Telekom (Берлін, Німеччина), в приватних колекціях Наталії Жеваго (Україна), Миколи Воронова (Україна), Людмили Березницької (Україна).

Особисте життя[ред. | ред. код]

Ідентифікує себе як квір-фемініст:

Для меня важно говорить о гомофобии и слышать голос ксенофобии, так как это преступления против человека и культивируемая ненависть. Об этом нужно говорить, с этим необходимо бороться. Голос меньшинства должен быть в обществе: каждый человек может быть меньшинством, если не испугается. И дело не обязательно в сексуальной ориентации[3].

Виставки[4][ред. | ред. код]

Рік Виставка Місце проведення Примітки
2007 Мы не маргінали! STREET-ART ПРОЕКТ, Київ
2008 В темряві Галерея Худграф, Київ
Спільний простір Київ кураторський проект групи Р.Е.П.
Нова українська мова Карась Галерея, Київ
2009 Почом(у) мораль? Київ вуличний проект
Погляди Центр сучасного мистецтва, Київ кураторський проект Худради
Ремонтні роботи галерея Лавра, Київ
Бажання, Бажання (спільно з Дмитром Мойсеєвим) арт-центр Я Галерея, Київ
Нова історія Національний художній музей, Харків кураторський проект групи SOSка
Моє порно – моє право! Львів проект арт-центру Я Галерея,

в рамках Тижня актуального мистецтва

INK ON YOUR FLOOR Forum Stadtpark Graz, Грац, Австрія
Гомофобія сьогодні – геноцид завтра на залізничній станції у Вільнюсі проект арт-центру Я Галерея – інсталяція

та вулична робота в рамках проекту SOStine

2010 Abstract Vision Test арт-центр Я Галерея, Київ куратор – Наталія Філоненко
Если/Якщо/If PERMM, Перм, Росія
Гомофобія сьогодні – геноцид завтра! клуб Ackerkeller, Берлін в рамках кураторського проекту Адама Нанкервиса "White Snuff"
Баланс Non Stop Media, Харків спец-проект арт-центру Я Галерея
"Якщо" Музей сучасного мистецтва, Перм, Росія графічна інсталяція, куратор – Катерина Дьоготь
2011 Подорож на схід Галерея «Арсенал», Білосток, Польща проект Анки Лазар і Моніки Шевчик, куратор – Моніка Шевчик
2012 Оживаючі фігури арт-центр Я Галерея, Київ куратори – Франсуаза Лакосте, Павло Гудімов
Українське тіло Центр Візуальної Культури, Київ
2013 Українські новини ЦСМ «Замок Уяздовський», Варшава, Польща

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]