Дрофань Анатолій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Анатолій Павлович Дрофань
Погруддя Анатолія Дрофаня на батьківщині — у місті Ічні
Погруддя Анатолія Дрофаня на батьківщині — у місті Ічні
Народження 17 листопада 1919(1919-11-17)
  м. Прилуки, тепер Чернігівська область, Україна
Смерть 25 травня 1988(1988-05-25) (68 років)
  м. Київ, УРСР
Поховання Байкове кладовище
Національність українець
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова творів українська
Рід діяльності прозаїк
Роки активності: 19451988
Напрямок історико-біографічна проза, дитяча література, сатира
Жанр оповідання, повість, історичний і біографічний роман

Дрофа́нь Анато́лій Па́влович (17 листопада 1919, м. Прилуки, нині місто Чернігівської області, Україна25 травня 1988, Київ, УРСР) — радянсько-український письменник. Член Спілки письменників УРСР від 1958.

Біографія[ред.ред. код]

Анатолій Дрофань народився в родині залізничника. Через кілька днів після того, як він народився у Прилуках, його батька перевели на роботу до Ічні. Оскільки він не встиг оформити документи про народження сина, то зробив це уже в Ічні[1].

1935 року закінчив Ічнянську семирічну школу, після чого продовжив освіту на робітничому факультеті при Ніжинському педагогічному інституті. 1938 року вступив на філологічний факультет Київського університету. У зв'язку з війною закінчив його тільки в 1945 році.

Працював у редакціях республіканських газет «Молодь України», «Колгоспне село» та журналі «Україна».

Друкуватися А. П. Дрофань почав з 1945 року. Першу книжку видав у 1956 році.

З російської мови переклав низку творів Віталія Біанкі, Михайла Алексєєва.

Окремі твори Дрофаня перекладено російською, білоруською, казахською, німецькою мовами.

Основні видання[ред.ред. код]

  • Збірка оповідань для дітей середнього шкільного віку «Журка із Сонцеграда» (1956).
  • Збірка сатиричних оповідань «Іменини» (1957).
  • Книжка для дітей «Про барона, Мавру і мале вушко» (1959).
  • Документальна повість «Коли ми красиві» (1962).
  • Збірка оповідань «Троянди» (1963).
  • Книжка для дітей «Коли я виросту» (1963).
  • Книжка для дітей «Янехо» (1965).
  • Збірка оповідань «Альбіон» (1967).
  • Збірка оповідань «Земля для квітів» (1968).
  • Повість «У кожному камені — іскра» (1971).
  • Книжка для дітей «Загадка старої дзвіниці» (1971).
  • Повість «Біла криниця» (1975).
  • Історичний роман із часів гайдамаччини «Таїна голубого палацу» (1978).
  • Збірка оповідань «Сонцелюби» (1979).
  • Історико-біографічний роман «Буремна тиша» (1984) — про Степана Васильченка.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]