Кос-Анатольський Анатолій Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анатолій Йосипович Кос-Анатольський
Anatoliy kos-anatolskyy.jpg
Основна інформація
Дата народження 1 грудня 1909(1909-12-01)
Місце народження Коломия
Дата смерті 30 листопада 1983(1983-11-30)
Місце смерті Львів
Країна УРСР
Професія композитор
Нагороди Народний артист Української РСР—  1969Сталінська премія — 1951Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1980

Анато́лій Йосипович Кос-Анатольський (1 грудня 1909, Коломия, нині Івано-Франкіської області — 30 листопада 1983, Львів) — український композитор, народний артист України (1969), депутат Верховної Ради УРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1980).

Біографія[ред.ред. код]

Докладніше: Коси (рід)

Народився 1 грудня 1909 року у місті Коломиї (нині Івано-Франкіської області, Україна).

Навчаючись у Станіславській гімназії, створив хор, почав записувати пісні. У 1931 закінчив юридичний факультет Львівського університету, а в 1934 — Львівську консерваторію. У 1930-х разом з Богданом Весоловським входив до складу популярної у той час на Львівщині «Капели Яблонського»[1]. У 1938—1939 роках працював адвокатом у містечку Залізці.[2]

Першою самостійною творчою роботою стало музичне оформлення спектаклів Львівського музично-драматичного театру (1941). В часі війни перебував на теренах Західної України. Після Другої світової війни став членом Львівського обласного відділення Спілки радянських композиторів України, працював концертмейстером Львівського драматичного театру, а від 1952 — викладачем Львівської консерваторії імені М. Лисенка1973 року — професор).

Помер 30 листопада 1983 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі Львова (поле № 3). Надгробний пам'ятник виконав скульптор Еммануїл Мисько[3].

Твори[ред.ред. код]

Крім того Анатолій Кос-Анатольський є автором ряду концертів та популярних хорів («Нова Верховина», «На горах Карпатах» та ін.), сольних пісень, романсів. Він широко використовував пісенні здобутки лемків, обробляв лемківські пісні, що їх успішно виконує капела «Лемковина».

Список творів[ред.ред. код]

Опера[ред.ред. код]

Балети[ред.ред. код]

  • «Хустка Довбуша» (лібр. П.Ковинєва, 1950),
  • «Сойчине крило» (лібр. О.Гериновича за І.Франком, 1956),
  • «Орися» (лібр. О.Гериновича, 1964, 2-а ред. 1967);

Оперета[ред.ред. код]

  • «Весняні грози» (лібр. Є.Кравченка, 1960);

Вокально-симфонічні твори[ред.ред. код]

  • Кантати «Давно те минуло» (сл. Т. Шевченка, 1961), «Безсмертний заповіт» (сл. власні, 1963),
  • Ораторія «Від Ніагари до Дніпра» (сл. Р. Братуня, 1969),
  • Поема «Львівська легенда» (сл. Р. Братуня, 1970) та інші;

Для симфонічного оркестру[ред.ред. код]

  • Сюїти з власних балетів (1950—1964),
  • Концертна увертюра «Гаудеамус» (1961),

Інструментальні концерти[ред.ред. код]

  • Для фортепіано — 2 концерти (1955, 1962),
  • Для арфи — концерт (1954),
  • Поема для скрипки з оркестром (1966),
  • Для скрипки з оркестром — рапсодія «На верховині» (1982);

Для інструментів соло[ред.ред. код]

  • Для скрипки — «Закарпатська рапсодія» (1952), Поема (1962);
  • Для фортепіано — «Гомін Верховини» (1954), 12 прелюдій (1955), «Гуцульська токата» (1958), Скерцо (1959), «Буковинська сюїта» (1982);

Хори[ред.ред. код]

Романси — «Солов'їний романс» (сл. власні, 1954), «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» (сл. І.Франка, 1956), «Ой піду я межи гори» (сл. власні, 1958), «Два потоки з Чорногори» (сл. Петренка) та ін.

Пісні — «Думи німі» (сл. Лесі Українки), «На горах Карпатах», «Зустріч на стерні» (обидва на сл. П.Воронька, 1949), «Коломия-місто» (1954), «Ой коли б я сокіл» (обидва на власні сл., 1957), «Гей, браття опришки» (сл. М.Устияновича, 1965, «Лукашева сопілка» (сл. Й.Струцюка, 1981).

Естрадні пісні — «Білі троянди» (сл. Р.Братуня), танго — «Зоряна ніч» (1965) та ін.

  • Обробки народних пісень.
  • музика до театральних вистав.

Музикознавчі праці[ред.ред. код]

  • Кос-Анатольський А. «С. П. Людкевич.» — К., 1951.

Дискографія[ред.ред. код]

  • 2016: Фортепіянна музика Анатоля Кос-Анатольського у виконанні Олександра Козаренка. — Львів, 2016. — 56 хв. 43 сек.[4]

Вшанування[ред.ред. код]

Вулиця в Сихівському районі Львова.

Бібліографія[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Шлягер 30-х років „Прийде ще час“ повернувся додому», Галина Вдовиченко
  2. Дуда І., Медведик П. Кос-Анатольський Анатолій Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 188. — ISBN 966-528-199-2.
  3. Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 116. — ISBN 966-95279-6-1.
  4. Що нового послухати: вийшов диск з музикою Кос-Анатольського у виконанні Козаренка Дзеркало Коломиї 14.08.2016

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]