Ана, моя любов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ана, моя любов
Ana, mon amour
Фестивальний постер до фільму
Жанр драма
Режисер Келін Петер Нецер
Продюсер
  • Келін Петер Нецер
  • Оана Янку
Сценарист
  • Келін Петер Нецер
  • Сезар Пауль Бадеску
  • Юлія Лумінаре
У головних
ролях
Мірча Постелніку
Діана Кавалліоті
Оператор Андрій Бутіца
Художник Міхаела Поенару
Кінокомпанія Parada Film
Дистриб'ютор Freeman Entertainment (Румунія)
Тривалість 127 хв.
Мова румунська, російська
Країна Румунія Румунія
Німеччина Німеччина
Франція Франція
Рік 2017
Дата виходу 17 лютого 2017 (Берлінаре-2017)
3 березня 2017 (Румунія)
IMDb ID 6125690

«Ана, моя любов» (фр. Ana, mon amour) — драматичний фільм 2017 року, поставлений румунським режисером Келіном Петером Нецером у копродукції з кінематографістами Румунії, Німеччини та Франції. Стрічка розповідає про романтичні стосунки студентів літературного факультету університету Тома́ і Ани, які закохуються одне в одного, але через психічну хворобу Ани, їх відносини повільно руйнується.

Прем'єра фільму відбулася 17 лютого 2017 року на 67-му Берлінському міжнародному кінофестивалі, де він браа участь в основний конкурсній програмі, змагаючись за головний приз фестивалю — Золотий ведмідь[1].

У ролях[ред. | ред. код]

Мірча Постелніку Тома́
Діана Кавалліоті Ана
Кармен Тенасе мати Тома́
Василь Мурару батько Тома́
Адріан Тітьєні психолог
Таня Попа мати Ани
Ігор Карас-Романов Ігор
Йонут Карас Богдан
Йоана Флора Ірина
Влад Іванов священик Адріан

Знімальна група[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Список нагород та номінацій[2]
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Берлінський міжнародний кінофестиваль 18 лютого 2017 Золотий ведмідь Ана, моя любов Номінація [1]
«Срібний ведмідь» за видатний художній внесок Дана Бунеску (монтажер) Перемога [3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Aki Kaurismäki, Oren Moverman, Agnieszka Holland, Andres Veiel, and Sally Potter – First Films for the Competition of the Berlinale 2017. Berlinale. 15 грудня 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 15 лютого 2017.
  2. Нагороди та номінації фільму Ана, моя любов на сайті IMDb (англ.)
  3. On Body and Soul wins Berlin’s heart. Cineuropa (англ) . 18.02.2011. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 19.02.2017.

Посилання[ред. | ред. код]