Ана Бландіана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ана Бландіана
рум. Ana Blandiana
RK1907 MG 7507-Edit Ana Blandiana.jpg
Ім'я при народженні рум. Otilia Valeria Coman
Псевдо Ana Blandiana[1]
Народилася 25 березня 1942(1942-03-25)[2][3][…] (79 років)
Тімішоара, Королівство Румунія[2]
Країна Flag of Romania.svg Румунія[5]
Діяльність поетеса, письменниця, журналістка, есеїстка, дитяча письменниця
Сфера роботи поезія і есей
Alma mater Клузький університет
Мова творів румунська і англійська
Роки активності 1952 — тепер. час
Членство Румунська академія
Нагороди

CMNS: Ана Бландіана у Вікісховищі

Ана Бландіана (рум. Ana Blandiana, власне Otilia Valeria Coman, рум. Ana Blandiana25 березня 1942(1942-03-25)[2][3][…], Тімішоара, Королівство Румунія[2]) — румунська поетеса, есеїстка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько — священик, який при комуністах багато років провів у в'язниці, мати — обліковець. Дебютувала в 1952 в Клужі. Псевдонімом взяла назву рідного села матері в Трансильванії, жудець Алба. Через долю батька постійно зазнавала труднощів з публікацією. У 1967 році оселилася в Бухаресті. У 19751977 працювала бібліотекарем в Інституті образотворчого мистецтва. З 1976 переклади її творів почали друкуватися за кордоном. З тих пір перебувала під наглядом секретних служб як дисидент.

Після революції 1989 року активно включилася в суспільне і політичне життя.

Твори[ред. | ред. код]

  • A treia taină (1969)
  • Octombrie-noiembrie-decembrie (1972)
  • Somnul din somn: poezii (1977)
  • Ochiul de greier (1981)
  • Proiecte de trecut: proză (1982)
  • Ora de nisip: poeme (1983)
  • Stea de pradă (1985)
  • Autoportret cu palimpsest (1986)
  • Orașe de silabe (1987)
  • Arhitectura valurilor (1990)
  • 100 de poeme (1991)
  • Sertarul cu aplauze (1992)
  • Imitație de coșmar (1995)
  • Cele patru anotimpuri (2000)
  • Ghicitul în mulţimi (2000)
  • Cine sunt eu?: un sfert de secol de întrebǎri (2001)
  • Orașul topit: și alte provestiri fantastice (2004)
  • Spaima de literatură (2004)
  • Refluxul sensurilor: poeme noi (2004)
  • O silabisire a lumi (2006)
  • Patria mea (2010)

Визнання[ред. | ред. код]

Вірші і проза Ани Бландіани перекладено багатьма мовами світу, зокрема китайською. Вона — почесний президент румунського ПЕН-клубу, президент правозахисного фонду Громадянська академія, директор-засновник Меморіалу жертв комунізму. Член поетичної академії Стефана Малларме, Європейської академії поезії, Світової академії поезії. Їй присуджено премію Гердера (1982, 1988), премію Вілениці (2002), Орден Почесного Легіону (2009), інші національні та міжнародні премії. У 2016 році обрана членом-кореспондентом Румунської академії[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]