Ана ді Каштру Озоріу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи ді Каштру, а друге (материне) прізвище Озоріу.
Ана ді Каштру Озоріу
порт. Ana de Castro Osório
Ім'я при народженніпорт. Anna de Castro Osorio[1]
Народилася18 червня 1872(1872-06-18)[3]
Мангуалде[4]
Померла23 березня 1935(1935-03-23)[2] (62 роки)
Лісабон, Португалія[5]
ПохованняAlto de São João Cemeteryd[6]
Країна Португалія[4]
 Португальське королівство
Діяльністьписьменниця, дитяча письменниця, письменниця-романістка, активістка за права жінок, редакторка, політична діячка, суфражистка
Знання мовпортугальська
Magnum opusMy fatherlandd
БатькоJoão Baptista de Castrod
МатиMariana Osório de Castrod[7]
Брати, сестриAlberto Osório de Castrod і João Osório de Castrod
У шлюбі зPaulino de Oliveirad[8]
ДітиJoão de Castro Osóriod і José Osório de Oliveirad
Автограф
Нагороди
Офіцер ордена Сантьяго Commander of the Order of Entrepreneurial Merit

А́на ді Ка́штру Озо́ріу (*18 червня 1872(18720618), Мангуалде — 23 березня 1935, Сетубал) — португальська феміністка, дитяча письменниця, фольклористка, журналістика, педагогиня, перекладачка і республіканська діячка.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Ана ді Каштру Озоріу народилася 18 червня 1872 року в заможній родині судді Жоао Баптішти ді Каштру (João Baptista de Castro) та Мар'яни Озоріу ді Каштру Кабрал і Албукерке (Mariana Osório de Castro Cabral e Albuquerque)[9]. Світогляд дівчинки сформувала обширна бібліотека її батьків і вже до 23-х років вона сама стала письменницею.

У 1889 році 17-річна Озоріу вийшла заміж за Пауліну ді Олівейру (Paulino de Oliveira), республіканського поета, з яким мала двох дітей .

У 1905 році Ана ді Каштру Озоріу написала феміністичний маніфест «Португальським жінкам» (Às Mulheres Portuguesas)[10]. Ця праця відобразила зростання політичної свідомості освічених жінок і пропагувала залучення жіночих організацій та фемінізму до республіканства[9].

Вона сама стала засновницею декількох жіночих організацій, включаючи першу феміністичну асоціацію — Португальська група феміністських студій (Grupo Português de Estudos Feministas) у 1907 році[9]. Разом з Аделаїдою Кабеті та Фаустою Пінту ді Гамою вони створили в 1908 році Республіканську лігу португальських жінок (Liga Republicana das Mulheres Portuguesas)[11]. Група закликала до повалення монархії та сприяла проголошенню Португальської республіки в 1910 році.

У 1911 році Озоріу очолила Португальську асоціацію феміністичної пропаганди (Associação de Propaganda Feminista), яку заснували Аделаїда Кабеті та Кароліна Беатріш Анжелу. У 1917 році вона стала однією з засновниць громадського благодійницького руху «Хрестовий похід португальських жінок» (Cruzada das Mulheres Portuguesas), який закликав жінок до активних дій під час війни[12].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Часопис «Жінка і дитина» (A Mulher e a Criança), публікація Республіканської ліги португальських жінок, 1909
Дитяча література (1897—1935)
  • Contos tradicionais portugueses, 10 томів
  • Contos, Fábulas, Facécias e Exemplos da Tradição Popular Portuguesa
  • Contos de Grimm (переклад з німецької)
  • Alma infantil
  • Animais, 1903
  • Boas crianças
  • Branca-Flor e outros contos
  • Branca-Flor e outras histórias
  • O Príncipe Luís e outras Histórias, 1897
  • O Esperto: e outras histórias
  • Os Dez Anõezinhos Da Tia Verde-Água, 1897
  • Histórias escolhidas (переклад з німецької)
  • A comédia da Lili, 1903
  • Um sermão do sr. Cura, 1907
  • De como Portugal foi chamado à Guerra: Histórias para Crianças, 1919
  • Viagens aventurosas de Felício e Felizarda ao Polo Norte, 1920
  • A Princeza muda, 1921
  • O Príncipe das Maçãs de Oiro, conto infantil, 1935
Інше — художня література, публіцистика, драматургія, подорожі
  • Infelizes: histórias vividas, 1892
  • A Garrett no seu primeiro centenário, 1899
  • Ambições: romance. Lisboa, Guimarães Libânio, 1903
  • Bem prega Frei Tomás (комедія), 1905
  • A Bem da Pátria
    • As mães devem amamentar seus filhos
    • A educação da criança pela mulher
  • A nossa homenagem a Bocage, 1905
  • Às mulheres portuguesas, 1905[13]
  • A minha Pátria, 1906
  • Quatro Novelas: A vinha, A feiticeira, Diário duma criança, Sacrificada, 1908
  • A boa mãe, 1908
  • A mulher no casamento e no divórcio, 1911
  • Em tempo de Guerra, 1918
  • A Capela das Rosas, 1920
  • Dias de Festa, 1921
  • Casa de Meu Pai, 1922
  • A Grande Aliança: A Minha Propaganda no Brasil. Lisboa: Ed. Lusitania, 1922.[14]
  • Esperteza dum Sacristão, 1922
  • O Livrinho Encantador, 1924
  • O direito da mãe, 1925
  • A verdadeira Mãe, 1925
  • Mundo Novo, 1927

Визнання

[ред. | ред. код]

Ана ді Каштру Озоріу мала низку прижиттєвих нагород і відзнак, серед яких:

У 1976 році мерія Лісабона вшанувала письменницю, давши її ім'я вулиці в районі Квінта-ду-Конде-ді-Карніде (Карніде); подібні вулиці є в низці інших міст Португалії (Монтіжу, Амадора, Мангуалде, Сінтра, Кашкайш тощо). Також у Лісабоні є спеціалізована бібліотека Ани ді Каштру Озоріу, а в муніципалітеті Мангуалде початкова школа, що носить ім'я письменниці та діячки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://purl.pt/13902
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ FemBio database
  4. ↑ а б WeChangEd
  5. ↑ Diário de Lisboa — 1921.
  6. ↑ https://www.geni.com/people/Ana-de-Castro-Os%C3%B3rio/6000000029899811935
  7. ↑ https://ruascomhistoria.wordpress.com/2018/03/08/tudo-o-que-sei-e-nada-sei-e-para-partilhar-15/
  8. ↑ http://adstb.dglab.gov.pt/registo-de-casamento-de-francisco-paulino-de-oliveira-e-d-ana-de-castro-osorio/
  9. ↑ а б в Feminist Writings from Ancient Times to the Modern World: A Global Sourcebook and History. ABC-CLIO. 2011. с. 371—374.
  10. ↑ «Women Writers up to 1974» by Hilary Owen and Cláudio Pazos Alonso, chapter 14, p. 169, in A Companion to Portuguese Literature (eds. Stephen Parkinson, Cláudio Pazos Alonso and T.F. Earle), Woodbridge, Suffolk and Rochester, NY: Tamesis, ISBN 9781855661943
  11. ↑ Gender History in a Transnational Perspective: Networks, Biographies, Gender Orders. Berghahn Books. 2014. с. 53.
  12. ↑ Camões Center Quarterly, Volumes 2-4. The Center. 1990. с. 33.
  13. ↑ Цифрова версія [Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] на сховищі Національної бібліотеки Португалії (НБП)
  14. ↑ Conferências realisadas no Brasil, no Rio de Janeiro, Rio Grande do Sul, Pelotas, Porto Alegre, anta Maria, Curitiba e São Paulo. vЦифрова версія [Архівовано 11 лютого 2019 у Wayback Machine.] на сховищі НБП
  15. ↑ Ана ді Каштру Озоріу на www.ordens.presidencia.pt. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 31 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ана_ді_Каштру_Озоріу&oldid=39747049