Анвар Ібрагім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анвар Ібрагім
Anuar Ibrahim
انور ابراهيم
Anwar Ibrahim (cropped 1).jpg
Flag of Malaysia.svg 10-й Прем'єр-міністр Малайзії
Нині на посаді
На посаді з 24 листопада 2022
Попередник Ісмаїл Сабрі Яакоб
Народився 10 серпня 1947(1947-08-10)[1][2][…] (75 років)
Cherok Tok Kund, Central Seberang Peraid, Пенанг, Малайзія[4][5]
Відомий як політик
Місце роботи Джорджтаунський університет[6], Університет Оксфорда[6] і Університет Джонса Гопкінса[6]
Країна Малайзія[7]
Alma mater Університет Малайя[8][5][9], Malay College Kuala Kangsard[8][10][11] і Stowell National Schoold[5]
Політична партія People's Justice Partyd[7][4] і Об'єднана малайська національна організація[8][6][11]
Батько Ibrahim Abdul Rahmand[12][11]
У шлюбі з Ван Азіза Ван Ізмаїл[13][14][13]
Діти Nurul Izzah Anward[15][16][11]
Релігія сунізм[6]
Нагороди
Grand Commander of the Order of Kinabalu
Підпис Anwar ibrahim.png
anwaribrahimblog.com

Анвар бін Ібрагім (малай. Anuar bin Ibrahim; нар. 10 серпня 1947(19470810), Cherok Tok Kund, Central Seberang Peraid, Пенанг, Малайзія) — державний та політичний діяч Малайзії, 10-й прем'єр-міністр Малайзії.

Біографія[ред. | ред. код]

Анвар Ібрагім під час виборчої кампанії

Народився сім'ї державного службовця. Батько Ібрагім Абдул Рахман був членом парламенту та парламентським секретарем міністерства охорони здоров'я. Мати Че Ян Хуссейн — активна діячка жіночої організації ОМНО. Випускник Університету Малайя (1972).

Свою політичну кар'єру розпочав ще у студентські роки. З 1968 по 1971 роки він був президентом Національної асоціації студентів-мусульман Малайзії (малай. Persatuan Kebangsaan Pelajar Islam Malaysia - PKPIM), а також активним членом Товариства малайської мови Університету Малайя (малай. Persatuan Bahasa Melayu Universiti Malaya - PBMUM) — студентського руху за малайську мову. У 1974—1982 роках очолював створену ним організацію «Молоде покоління мусульман Малайзії» (малай. Angkatan Belia Islam Malaysia - ABIM), що примикала до Ісламської партії. У 1974—1976 роках ув'язнений на підставі Закону про внутрішню безпеку за організацію студентських протестів проти злиднів і голоду[17]. У листопаді 2022 року обраний прем'єр-міністром Малайзії[18].

Державна діяльність[ред. | ред. код]

У 1982 році Анвар Ібрагім різко змінив свої політичні погляди і вступив в партію Махатхіра Мохамада — Об'єднану малайську національну організацію (ОМНО). На виборах того ж року його обрано членом парламенту. 1984 року очолив молодіжне крило ОМНО, а 1986 року став віце-президентом партії.

1983 року призначений міністром культури, у справах молоді та спорту, 1984 року — міністром сільського господарства, 1986—1990 був міністром освіти. За його ініціативи у школах та засобах масової інформації почалося впровадження стандартної вимови малайської мови, близької до вимови індонезійської мови.

У 1990 році став міністром фінансів, а з 1993 року і заступником прем'єр-міністра[19].

Усунення від влади. Перша кримінальна справа[ред. | ред. код]

У 1998 році журнал Newsweek назвав Анвара Ібрагіма «азіатом року»[20], але в цьому ж році розбіжності між прем'єр-міністром і заступником досягли кульмінації.

На Генеральній асамблеї ОМНО були висунуті звинувачення у корупції та кумівстві, а також набула поширення книга «50 причин, чому Анвар не може стати прем'єр-міністром». Одним із тверджень, що містяться в книзі, було твердження про гомосексуальність Анвара Ібрагіма. За результатами перевірки даних книги поліцією, в 1999 Анвар Ібрагім був засуджений за корупцію і за гомосексуалізм до 15 років ув'язнення[21][22][23].

2003 року в Малайзії змінився уряд. Звинувачення в корупції з Ібрагіма були зняті, а ще через рік звинувачення в гомосексуальних актах були також визнані недійсними, і його було звільнено[24][25].

Лідер опозиції[ред. | ред. код]

Після звільнення став радником створеної його дружиною Ван Азізою Ван Ісмаїл Партії народної справедливості. 26 серпня 2008 року обраний на проміжних виборах членом парламенту та став лідером опозиції. Анвар Ібрагім не міг брати участь у загальних виборах, що відбулися у березні 2008 року, оскільки на той час ще не минув п'ятирічний термін після його звільнення з в'язниці, протягом якого він за законом не мав права балотуватися кандидатом у члени парламенту. На виборах 5 травня 2013 року знову обрано членом малайзійського парламенту.

Друга кримінальна справа[ред. | ред. код]

Після того, як у 2008 році партія Анвара Ібрагіма отримала велику кількість голосів на виборах, 23-річний помічник політика Сайфул Мухаммад Азлан звинуватив Анвара Ібрагіма у домаганнях і проти нього знову було порушено кримінальну справу. На судових слуханнях лідер опозиції відкидав звинувачення у гомосексуалізмі, називаючи це низькою спробою підірвати його репутацію в країні. Тільки в 2012 році звинувачення було знято, але звільнення затьмарилося тим, що прогриміли 3 вибухи на знак протесту проти звільнення Анвара Ібрагіма. 8 березня 2013 року батько Сайфула заявив, що «Анвар не винний і став жертвою політичної змови»[26].

Однак у березні 2014 року суд задовольнив апеляцію Сайфула, визнав Анвара Ібрагіма винним та засудив його до п'яти років ув'язнення. Він також подав апеляцію. В очікуванні рішення він залишався на волі, але не міг брати активну участь у політичному житті, зокрема йому довелося зняти свою кандидатуру на виборах у штаті Селангор. Гомосексуальні зв'язки в Малайзії є кримінальним злочином і караються тюремним строком до 20 років, проте ця стаття застосовується вкрай рідко[27].

10 лютого 2015 року Верховний суд Малайзії підтвердив вирок Анвару Ібрагіму[25].

Визволення[ред. | ред. код]

У травні 2018 року після перемоги опозиційного блоку «Альянс надії», до якого входить і Партія народної справедливості, його було звільнено рішенням Верховного правителя про помилування. Обраний головою Партії народної справедливості.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Головна медаль «До століття Ікбала» від президента Пакистану (1979)
  • Нагорода «Помірному мусульманинові» Центру досліджень ісламу та демократії (США, 2005)
  • Включення до списку 100 найвпливовіших людей світу журналом «Тайм» (2008 — єдиний із Малайзії)
  • Нагорода «За видатний внесок у розвиток демократії» Асоціації мусульман-науковців у галузі суспільних наук (Англія, 2010)

Родина[ред. | ред. код]

Одружений із 1979 року. Дружина Ван Азіза Ван Ізмаїл — президент Партії народної справедливості. Має шістьох дітей. Старша дочка Нурул Іза Анвар — віце-президент Партії народної справедливості.

Праці[ред. | ред. код]

  • Anwar Ibrahim. The Asian Renaissance. Times Editions, 1996.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Munzinger Personen
  4. а б https://www.mstar.com.my/lokal/semasa/2022/11/24/kenali-siapa-anwar-ibrahim-ini-fakta-yang-anda-perlu-tahu-tentang-pm-ke-10
  5. а б в https://www.bharian.com.my/berita/nasional/2022/11/1030879/selepas-24-tahun-anwar-akhirnya-ke-putrajaya
  6. а б в г д https://www.britannica.com/biography/Anwar-Ibrahim
  7. а б https://londonspeakerbureau.com/speaker-profile/anwar-ibrahim/
  8. а б в https://ecentral.my/anwar-ibrahim-perdana-menteri-malaysia-ke-10/
  9. https://www.freemalaysiatoday.com/category/photos/2022/11/24/anwar-ibrahim-from-student-leader-to-prime-minister/
  10. https://www.astroawani.com/berita-politik/empat-bekas-pelajar-mckk-barisi-kabinet-anwar-394838
  11. а б в г https://www.ghgossip.com/anwar-ibrahim-bio-age-career-wife/
  12. https://www.todayonline.com/world/asia/anwars-father-dies
  13. а б https://www.channelnewsasia.com/asia/anwar-ibrahim-wife-birthday-wan-azizah-wan-ismail-malaysia-3122336
  14. https://www.xtra.com.my/trending/kisah-viral/dedikasi-ucapan-hari-lahir-buat-isteri-warganet-akui-anwar-ibrahim-lelaki-sejati-buat-azizah/
  15. https://www.utusan.com.my/premium/2020/07/saya-gembira-dengan-kerjaya-anak-anak/
  16. https://www.astroawani.com/berita-malaysia/lelaki-warga-emas-belanja-orang-ramai-kerana-anwar-pm-394108
  17. Погадаев, В. Малайский мир (Бруней, Индонезия, Малайзия, Сингапур). Лингвострановедческий словарь. М.: «Восточная книга», 2012, с. 57
  18. Анвар Ибрагим назначен премьер-министром Малайзии
  19. Anwar Ibrahim (англ.). maximsnews.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 21 серпня 2012. 
  20. Anwar Ibrahim (англ.). investing.businessweek.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 21 серпня 2012. 
  21. Outdated political thuggery embarrasses Malaysia (англ.). smh.com.au. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 21 серпня 2012. 
  22. Malaysia's Ruling Party Members Urged to Shun Anwar Ibrahim (англ.). archive.org. Архів оригіналу за 15 червня 2006. Процитовано 21 серпня 2012. 
  23. Canadian Lawyers Defend the Independence of the Bar in Malaysia. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015. 
  24. С лидера оппозиции Малайзии сняты обвинения в мужеложстве. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 8 квітня 2012. 
  25. а б В Малайзии лидера оппозиции посадили на пять лет за совращение помощника. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015. 
  26. Bapa mohon maaf pada Anwar, dakwa Saiful dipergunakan - Malaysiakini. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 26 березня 2013. 
  27. Лидера малайзийской оппозиции посадили за однополые связи. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015. 

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Погадаев, В. А. «Малайзия: Анвар Ибрагим — феникс, восставший из пепла». — «Азия и Африка сегодня», № 5, 2015, с. 45-50 [1]
  • Mohd Sayuti Omar. Anwar Ibrahim — Mimpi Dan Realiti (Анвар Ибрагим — Мечты и реальность). Tinta Merah, 1990
  • Ahmad Lufti Othman. Anwar Terjerat? (Анвар в ловушке?) Penerbitan Pemuda, 1997
  • Mohd Sayuti Omar. Anwar di-Zalimi, Siapa TPM Baru? (Жестокое обращение с Анваром. Кто следующий заместитель премьер-министра?) Tinta Merah, 1998
  • Khalid Jafri. 50 Dalil Mengapa Anwar Tidak Boleh Jadi PM (50 причин, почему Анвар не может стать премьер-министром). Media Pulau Lagenda, 1998
  • Razali Endun. Anwar Ibrahim: Doa & air mata (Анвар Ибрагим: молитвы и слёзы). [Kuala Lumpur]: [Penerbitan Muttaqin], [2001] ISBN 9789834063603.
  • Mutharasan. Strategi Kemenangan Anwar Ibrahim (Стратегия победы Анвара Ибрагима). Focus Media Enterprise, 2008.

Посилання[ред. | ред. код]