Ангели бізнесу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

А́нгели бі́знесу або бізнес-ангели (англ. Angel Investors, англ. business angels, також відомі як неформальні інвестори) — це багаті люди, які вкладають кошти в бізнес стартапу, як правило в обмін на конвертований борг або частку в компанії. Існує тенденція до організації таких бізнес-ангелів у ангельські групи або ангельські мережі з метою обміну дослідженнями та формування пулів інвестиційного капіталу для поділу ризиків, а також для надання порад компаніям з їх портфелів.[1] З огляду на те, що вони вкладають кошти на найбільш ранній стадії проекту (після засновників), бізнес-ангели вкладають ресурси в проекти, які мають можливість отримання вищого прибутку, ніж той, котрий можна одержати від традиційних інвестицій. Зазвичай вони є сполучною ланкою між стадією самофінансування бізнесу і стадією, коли підприємство має потребу в обсязі фінансування, що може запропонувати венчурний інвестор.

Етимологія та походження[ред.ред. код]

Термін «ангел» походить з Бродвею, де його використовували багатих людей, які фінансували театральні постановки. 1978 року Вільям Ветцел (англ. William Wetzel), який тоді був професором Університету Нью-Гемпшира та засновником Центру венчурних досліджень цього університету, завершив дослідження, як підприємці в США шукають стартовий капітал, і почав використовувати термін «ангел» для опису інвесторів, які надавали такий стартовий капітал.

Бізнес-ангелами часто є власники чи керівники успішного бізнесу «на пенсії», які зацікавлені в такого виду інвестуванні з причин, які не обмежуються бажанням отримати прибуток. Такі причини можуть включати бажання бути на гребені хвилі поточного розвитку певного сектора бізнесу, менторство нового покоління підприємців та/або використання власного досвіду і соціальної мережі у форматі неповної зайнятості. Тому, додатково до коштів, бізнес-ангели часто можуть надати цінну управлінську пораду та важливі контакти.

Починаючи з кінця 1980-х, бізнес-ангели почали об'єднуватись в неформальні групи з метою взаємного/спільного використання потоку проектів (англ. deal flow) та роботи з due diligence та об'єднання ресурсів для більших інвестицій. Ангельські групи як правило є місцевими організаціями, які складаються з 10-150 кваліфікованих інвесторів, що зацікавлені в інвестуванні на початковій стадії проект.

Оскільки відсутні публічні лістинги їх цінних паперів, приватні компанії зустрічаються з інвесторами-ангелами декількома шляхами, напр. по рекомендації довірених джерел таких інвесторів та інших бізнес-контактів; на інвестиційних конференціях та симпозіумах; та на зустрічах, організованих ангельськими групами, де проектні компанії можуть отримати можливість зустрічі з інвестором віч-на-віч.

Джерела та розмір фінансування[ред.ред. код]

Ангели як правило вкладають власні кошти, на відміну від венчурних інвесторів, які управляють пулом чужих грошей у професійному фонді.[2][3] Хоча як правило рішення приймаються на основі інвестиційного бачення окремої людини, власне фінансування надає якась організація — траст, компанія з обмеженою відповідальністю, інвестиційний фонд тощо. Гарвардський звіт[4] В. Р. Керра, Дж. Лернера та А.Шоар надає свідчення, що стартапи з ангельським фінансуванням «провалюються» рідше, ніж компанії з іншими джерелами початкового фінансування.

Кошти бізнес-ангела заповнюють розрив у фінансуванні стартапа між коштами «друзів та родини»,[5] які надають базове фінансування (англ. seed funding), та формальним венчурним капіталом, який часто не зацікавлений в дрібних інвестиціях. Тому, напр. в США інвестиції бізнес-ангелів є звичайним другим раундом фінансування стартапу за високими темпами розвитку та мають майже такий самий розмір, що і венчурне фінансування, однак розподілений у 60 разів більше компаніями ($20,1 млрд проти $23,26 млрд в 2010 р., у 61 900 компаній проти 1 012 компаній).[6][7]

Для бізнес-ангела не існує «визначеного» розміру інвестиції, вона може коливатися від декількох тисяч до декількох мільйонів доларів США. І хоча таке фінансування отримати дещо легше, ніж венчурне, це все одно досить складно — процент відмов складає в середньому 97%[8] від поданих пропозицій.

Інвестиційний профіль[ред.ред. код]

Інвестиції бізнес-ангелів за природою несуть великий ризик[9] і як правило підпадають під «розмиття» при подальшому залученні коштів у проект. Тому вони вимагають дуже високого значення ROI. Оскільки більша частина інвестицій бізнес-ангелів повністю втрачається, коли стартапи провалюються, професійні бізнес-ангели шукають інвестиції, які мають потенціал отримання доходу на п'ятирічному періоді в 10 або більше разів ніж їх початкова інвестиція, за рахунок визначеної стратегії виходу, наприклад плани щодо IPO або продажу. Поточні найкращі практики передбачають, що ангели отримають кращий результат, якщо будуть шукати проекти зі ще вищим потенційним доходом — у 20-30 разів вищим за первинні інвестиції на 5-7-річному періоді. Якщо брати до уваги необхідність покрити втрачені інвестиції від невдалих проектів та багаторічний період вкладень навіть у успішних проектів, то фактична ефективна внутрішня норма прибутку (IRR) типового успішного портфелю інвестицій бізнес-ангела складає 20-30%. І хоча потреба інвестора у високій ставці доходності робить його кошти дорогим ресурсом, більш дешеві джерела фінансування, напр. банківське фінансування, для більшості проектів на початковій стадії як правило недоступні.

Бізнес-ангели в Україні[ред.ред. код]

В Україні бізнес-ангели також представлені, як на рівні ангельських мереж, напр. UAngel[10], так і на рівні окремих бізнес-ангелів, напр. eastlabs[11]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. A Guide to Angel Investors. Entrepreneur. 
  2. Joe Hadzima. All Financing Sources Are Not Equal. Boston Business Journal. 
  3. National Venture Capital Association. Nvca.org. 2012-11-20. Процитовано 2012-12-01. 
  4. William R. Kerr, Josh Lerner, and Antoinette Schoar (2010-04-15). The Consequences of Entrepreneurial Finance: A Regression Discontinuity Analysis – HBS Working Knowledge. Hbswk.hbs.edu. Процитовано 2012-12-01. 
  5. Loewen, Jacoline (2008). Money Magnet: Attract Investors to Your Business: John Wiley & Sons. ISBN 978-0-470-15575-2.
  6. Sohl, Jeffrey (2011-04-12). Full Year 2010 Angel Market Trends. Wsbe.unh.edu. Процитовано 2011-09-27. 
  7. Historical Trend Data, Select Financing Sequence – 1. The Money Tree Report. Pwcmoneytree.com. Q2 2011. Процитовано 2011-09-27. 
  8. Entrepreneur FAQ. California Investment Network. Процитовано 2011-09-27. 
  9. Rachleff, Andy. Why Angel Investors Don’t Make Money … And Advice For People Who Are Going To Become Angels Anyway. Techcrunch. Процитовано 30 September 2012. 
  10. http://ain.ua/2014/06/20/529491
  11. http://eastlabs.co/ru/