Ангельський Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ангельський Дмитро Іванович
Народження 16 (28) листопада 1898
Швянченіс, Віленська губернія, Російська імперія
Смерть 2 жовтня 1938(1938-10-02) (39 років)
  Полтава, Українська РСР, СРСР
(розстріл)
Країна  Російська імперія
 СРСР
Жанр натюрморт і портрет
Діяльність художник
Член Асоціація художників революційної Росії і Асоціація художників Червоної України (1931)

Дмитро Іванович Анге́льський (28 листопада 1898 — 2 жовтня 1938, Полтава) — український радянський художник; член Асоціації художників революційної Росії з 1926 року та Асоціації художників Червоної України у 1927—1931 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 [28] листопада 1898(18981128) року у місті Свенцянах Віленської губернії Російської імперії (нині місто Швянченіс, Литва). З 1915 року жив у Полтаві.

13 грудня 1937 року заарештований. Засуджений Особливою трійкою при Управлінні Народного комісаріату внутрішніх справ по Полтавській області 27 вересня 1938 року за статтями 54-6, 54-11 Карного кодексу УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Розстріляний у Полтаві 2 жовтня 1938 року. Реабілітований посмертно 15 серпня 1958 року[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового живопису і станкової графіки. Серед робіт:

  • натюрморт «Соняшники» (1926);
  • «Інтер'єр кімнати Миколи Ярошенко в Полтавській картинній галереї» (1926);
  • «Стіжки» (1926);
  • «Жовтневий сад. Полтава» (1928);
  • «На Пслі» (1929).

Автор книжкових заставок і кінцівок до видань:

  • «Полтавщина. Збірник» (1927);
  • «Полтавський державний музей імені Володимира Короленка» (1928);
  • «Килимарство й килими Полтавщини» Якова Риженка (1928).

Автор портретів олівцем, зокрема художників Павла Горобця (1924) і Матвія Донцова (1931). Обидві роботи зберігаються у Полтавському художньому музеї.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]