Ангелівська доменна піч
| Ангелівська домна | |
|---|---|
 | |
| 48°42′12″ пн. ш. 24°07′45″ сх. д. / 48.703583° пн. ш. 24.1291694° сх. д.Координати: 48°42′12″ пн. ш. 24°07′45″ сх. д. / 48.703583° пн. ш. 24.1291694° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Гриньків[1] |
| Тип будівлі | доменна піч |
| Початок будівництва | 1810 |
| Побудовано | 1812 |
| Статус | охороняється державою |
  Ангелівська домна Ангелівська домна (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ангелівська доменна піч, також Ангелівська домна (домниця) — найстаріша на території України доменна піч з числа тих, що збереглися. Пам'ятка архітектури. Будівництво печі було розпочато 1810 року, введена в експлуатацію 1812 року. Працювала до 1818 року. Розташована в урочищі Ангелів (звідси назва), між селами Лази та Гриньків Калуського району Івано-Франківської області. Ангелівська домна була зображена на гербі Рожнятівського району.
Поява доменного виробництва в Україні[ред. | ред. код]
Перші доменні печі на території України з'явилися у середині XVIII століття на Прикарпатті. Згодом їх почали будувати на Поліссі.[2] У XIX столітті доменне виробництво з'явилося й у східній та центральній частинах України. До появи на території України доменного виробництва, тут з XIV століття у багатьох місцях на Поліссі, Полтавщині, Харківщині і в Галичині залізо отримували сиродутним способом у горнах і домницях у спеціалізованих закладах з виробництва заліза — руднях. Будівництво доменних печей й перехід від сиродутного способу отримання заліза до доменного з подальшою переробкою чавуну, отриманного у доменній печі, на ковке залізо дозволяло значно підвищити продуктивність металургійних підприємств.
Історія Ангелівської домни[ред. | ред. код]
Будівництво Ангелівської домни було розпочато 1810 року. На той час історія доменного виробництва на Прикарпатті налічувала вже понад півстоліття.
Побудували доменну піч і всю залізоробну мануфактуру навколо неї за сприяння греко-католицького митрополита Антіна Ангеловича. До 1812 року тривало заселення цієї місцини. Поселення, що виникло тут, отримало назву Ангелів. На спорудженні об'єктів мануфактури й поселення працювали місцеві майстри-бойки, використовуючи традиційні прийоми народного будівництва.[3] Мануфактура в Ангелові була типовим промисловим підприємством свого часу.
При доменній печі спочатку працювала бригада німецьких металургів. З архівних даних видно, що в селищі, яке виросло навколо металургійного виробництва, працювали селяни, відробляючи тут панщину. До комплексу, крім домни, двох гамарень, кузні, входили будинки керівника заводу і контролера, двадцять двоквартирних робітничих будиночків, складські приміщення, стайні та інші господарські споруди.
Мануфактура мала на початку роботи 12 шахт. Доставляли залізну руду до домни кіньми та волами. Дуття подавалося у піч за допомогою міха, який приводився в дію водяним колесом, встановленим на відвідному каналі, по якому вода надходила з річки Лімниці. Паливом було деревне вугілля.
У 1814 році підприємство значно збільшило кількість шахт. Проте Ангелівська мануфактура діяла всього шість років. В 1818 році вона була закрита. Дослідники називають різні причини: погана якість місцевої залізної руди, судовий процес між митрополитом Ангеловичем і управителем гути Гекером та інші.
Під час Першої світової війни артилерія російської армії генерала Брусилова майже зруйнувала комплекс. Вціліла лише споруда доменної печі.[4]
Біля домни збереглися залишки інших, також унікальних споруд.
Сучасний стан[ред. | ред. код]
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Ангелівська домна до реставрації 2011 року, 2009 рік, Карпатський фотоклуб |
На території, де розташована доменна піч, за сов'єччини передбачалося відкрити музей історії виплавки металу на Прикарпатті. Доменну піч в урочищі Ангелів було внесено до державного реєстру пам'яток архітектури національного значення постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 р. № 442, реєстраційний номер 1196.[5] В листопаді 1979 року Івано-Франківським облвиконкомом ухвалено рішення про проведення реставраційних робіт на території пам'ятки архітектури. Задум реставраторів не збувся. Протягом багатьох років, до 2005 року, Ангелівська домна знаходилася в занедбаному стані. Дощ, сніг та туристи-дикуни з кожним роком нищили її. З 2005 року почалися незначні реставраційні роботи.[6][4]
В 2011 волонтери із фундації «Карпатські стежки» та Осмолодське лісове господарство впорядкували та реконструювали Ангелівську доменну піч.[7][8]
Враховуючи унікальність та історичну цінність споруди, рішенням Рожнятівської районної ради від 08.02.2007 р. № 142-6/2007 зображення домни розміщене на гербі району.[9]
Див. також[ред. | ред. код]
- Історія доменного виробництва
- Історія доменного виробництва в Україні
- Реєстр доменних печей, збережених після виведення з експлуатації
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- ↑ Развитие металлургии в Украинской ССР. — Киев: Наукова думка. — 1980.
- ↑ Іван Дмитрів. Найстарішій в Україні доменій печі — 200 років. // «Українське слово». — США — № 28 (453) — 12 липня, 2012.
- ↑ а б Іван Іванишин. Ангелівська домниця на Галичині [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — Вісник [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — 15 червня 2009 року.
- ↑ Постанова від 6 вересня 1979 р. N 442 [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Ради міністрів Української РСР на сайті Верховної Ради України.
- ↑ Ігор Лазоришин, Зіновія Годованець. А домниця щомиті «бовдуріє»… В урочищі «Ангелів» руйнується національна пам'ятка XVIII століття [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]. // Галичина [Архівовано 10 березня 2013 у Wayback Machine.]. — 27 червня 2009 року.
- ↑ Галина Добош. На Прикарпатті відновили Ангелівську домну і складають перелік туристичних рекордів [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Радіо Свобода. — 29 грудня 2011 року.
- ↑ На Прикарпатті відновили Ангелівську домну і складають перелік туристичних рекордів [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] на українському пам'ятникоохоронному сайті Відлуння віків [Архівовано 16 травня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ Рішення Рожнятівської районної роди «Про приведення у відповідність до чинного законодавства Положення про зміст, опис та порядок використання символіки Рожнятівського району» від 26.05.2011 № 113-5/2011 [Архівовано 27.04.2014, у Wayback Machine.] на сайті Рожнятівської районної ради.
Література[ред. | ред. код]
- Іван Дмитрів. Найстарішій в Україні доменій печі — 200 років. // «Українське слово». — США — № 28 (453) — 12 липня, 2012.
