Ангеліка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ангеліка
Музикант на ангеліці. Мініатюра XVIII ст.
Музикант на ангеліці. Мініатюра XVIII ст.
Класифікація струнний музичний інструмент
Класифікація Горнбостеля-Закса 321.321-5
(композитний хордофон, на якому грають голими руками та пальцями)
Розроблено у XVIII ст
Подібні інструменти лютня, мандоліна, торбан

Ангеліка (фр. Angélique, нім. Angelica) — струнний музичний інструмент, різновид лютні, що був поширений в Європі в кінці XVII та початку XVIII століття. Вперше цей інструмент згадується Міхаелем Преторіусом, який стверджував, що на ангеліці грають так само, як на арфі, хоча до наших днів не дійшло творів для ангеліки, де вона використовується подібним чином.

Ангеліка поєднувала риси конструкції, що властиві лютні, арфі і теорби. Як і у лютні, у неї був грушоподібний корпус і 15-17 струн завдовжки 54-70 см. З іншого боку, гриф ангеліки (як і теорби) мав додаткову секцію, що містила 8-10 басових струн.

Ангеліка налаштовувалася діатонічно, як арфа: C - D - E - F - G - A - B - c - d - e - f - g - a - b - c '- d' - e '. Діапазон при цьому виходив той же, що і у французької, або малої теорби, але лад останньої частіше був іншим: C - D - E - F - G - A - B - c - d - g - c '- e'- a - d '. Діатонічна настройка обмежувала діапазон ангеліки, але дозволяла отримати чистий і сильний звук за рахунок використання відкритих струн. Іноді використовували частково діатонічний лад: A - B - C - D - E - F - G - A - B - c - d - f - a- d - f '.

Ґрунтуючись на неправильному тлумаченні назви «ангеліка», деякі автори стверджували, що вона винайдена в Англії (MH Fuhrmann, Musicalischer Trichter, Frankfurt / Spree 1706, p. 91). Джеймс Талбот припустив, що назва походить від французького слова, що означає «ангельська» і дана інструменту за гарний звук (ms. Oxford 532, 1685—1701).

Музика для ангеліки записується у вигляді французької табулатури, причому басові лінії використовуються у різних авторів по-різному.

Український музичний інструмент торбан походить від ангеліки.

Література[ред. | ред. код]

  • Praetorius, Theatrum instrumentorum
  • L. Brugmans, Le séjour de Christian Huygens à Paris (Paris,1935), 151
  • F. Lesure: ‘The angélique in 1653’, GSJ, vi (1953), 111–12
  • F. Lesure: ‘Les luthistes parisiens à l’époque de Louis XIII’, Le luth et sa musique (Neuilly-sur-Seine, 1957), 222–3
  • M. Prynne: ‘James Talbot's Manuscript: IV: Plucked Strings — the Lute Family’, GSJ, xiv (1961), 52–68
  • E. Pohlmann, Laute, Theorbe, Chitarrone: die Instrumente, ihre Musik und Literatur von 1500 bis zur Gegenwart (Bremen, 1968, 5/1982), 394–7
  • E. Vogl: ‘Die Angelika und ihre Musik’, HV, xi (1974), 356–71
  • G. Hellwig, Joachim Tielke: ein Hamburger Lauten- und Violenmacher der Barockzeit (Frankfurt, 1980), 304–5
  • C. Meyer and M. Rollin, Oeuvres de Gumprecht (Paris, 1993), xvii