Ангеліно Дульсерт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ангеліно Дульсерт
Народився 14 століття
Пальма
Помер 14 століття
Країна Royal Banner of Aragón.svg Арагонське королівство
Діяльність картограф
Фрагмент портолана Далорто 1325 року

Ангеліно Дульсерт (лат. Angelino Dulcert), можливо, та сама особа, що й Ангеліно Далорто (лат. Angelino de Dalorto)[1]  — картограф, вірогідно італійського (генуезького) походження, що працював у місті Пальмі на Майорці в першій половині XIV століття.

Його авторству приписують принаймні дві збережені донині навігаційні карти — портолани: «портолан Дульсерта» 1339 року і «портолан Далорто» 1325 року. Другий портолан, створений на Майорці в 1339 році є найстарішим відомим зразком портоланів, що відносяться до Майорканської карторафічної школи.

Є також припущення, що Дульсерт може бути автором третього, недатованого та непідписаного портолану, що зберігається у Лондоні[2].

На портоланах Дульсерта міститься одне з перших картографічних зображень міста Львів.

Портолан Далорто 1325 /1330 року[ред. | ред. код]

Портолан було створено, ймовірно, в Генуї. Підпис на ньому традиційно читали як «Hoc opus fecit Angelinus de Dalorto ano dñi MCCXXV de mense martii composuit hoc». Пізніше прочитання уточнили як «Angelinus de Dulceto'» та «ano dñi MCCXXX», таким чином ім'я автора і рік стали читати не як «Далорте» і «1325», а як «Дульсето» і «1330», що дозволило вважати Ангеліно Дульсерта і Ангеліно Далорте однією і тією ж самою особою[3].

Багато в чому портолан 1325 року знаменує собою перехідну точку між генуезькою та майорканською картографічними школами. Здебільшого портолан Далорто дотримується стриманого італійського стилю, переважно орієнтованого на узбережжя, прикладом якого є ранні портолани його попередника-генуезця П'єтро Весконте. Але в той же час вже помітний відхід від початкового аскетизму — починають з'являтись зображення деталей на суходолі, такі як мініатюрні міста, гірські хребти та річки. Ця тенденція надалі набуде розквіту у пізнішій майорканській школі. Деякі деталі портолана Далорто 1325 року, такі як забарвлення Червоного моря в червоний колір, зображення Атлаських гір у формі пальми, Альп у вигляді курячої лапи, наявність «пагорбів» на р. Дунай тощо, з часом стануть характерними ознаками майорканського картографічного стилю.

До картографічних досягнень портолана Далорто належить більш детальне і якісне зображення Північної Європи (зокрема Балтійського моря), ніж зустрічалось раніше серед його попередників.

Карта Далорто також є першою, на якій зображено міфічний острів Бразилія (Brasil) у формі диска на південному заході від Ірландії. Його позначено написом «Insula de montonis siue de brazile».

Портолан намальований на єдиному аркуші пергаменту розміром 107 × 66 см. Цей портолан зберігається в приватній колекції князя Корсіні у Флоренції.

Портолан Дульсерта 1339 року. Перша карта, що позначає Канарські острови[ред. | ред. код]

Портолан Дульсерта 1339 року. Перший портолан Майорканської картографічної школи.

Портолан Ангеліно Дульсерта, створений на Майорці у 1339 році. Позначений латинським підписом: «ano MCCCXXXVIIII mense Augusto Angelino Dulcert in civitate Maioricarum composuit»[4].

Портолан Дульсерта 1339 року є важливим для історії картографії і досліджень атлантичних островів тим, що саме він дає перше відоме зображення одного з Канарських островів — а саме острова Лансароте, Острів позначено як Insula de Lanzarotus Marocelus (Острів Ланзарота Мароцело), з очевидним посилання на генуезького мореплавця Ланцеротто Малочелло, який здійснив плавання та на позначення державної приналежності острова прикріплює до нього генуезький герб (звичай, якого дотримуватимуться майбутні картографи Майорканської школи).

На портолані також наведено зображення двох островів, розташованих на місці островів Мадейра, що підписані Капрарія і Канарія (легендарні назви «Щасливих островів», відомих з творів античних авторів, таких як Птолемей та ін.)[5].

Портолан Дульсерта 1339 року вважається першим портоланом картографічної школи Майорки. Хоча деякі його характерні риси вже були присутні на портолані Далорто 1325 року, портолан йде далі у розвитку внутрішніх ілюстрацій, зокрема, додаються мініатюрні зображення людей.

Портолан намальовано на двох аркушах пергаменту, об'єднаних в одну карту загальним розміром 102 × 75 см (в той же час портолан Далорто 1325 року було створено на єдиному аркуші пергаменту). Зберігається в колекції Національної бібліотеки Франції (B.696) в Парижі.

На цьому портолані також позначено м.Львів, що є одним з найперших позначень цього міста на картах[6][7].

Лондонський портолан[ред. | ред. код]

Деякі дослідники приписують Дульсерту також портолан, що зберігається в Лондоні Цей портолан не датовано і не підписано. Дослідники портоланів відносять його виготовлення до 1327‑1340‑х років: А. Ю. Гордєєв — до 1327 р., H. Winter — 1327‑1330 рр., M. Destombes — 1335 р., T. Campbell (Тоні Кемпбелл) — 1339 р., R. Pujades (Рамон Пуядес) — 1340 р.

Розмір портолану 103 × 54 см. Зберігається: Велика Британія, Лондон, Британська бібліотека, Additional MS 25691.

Зображення українських земель на портоланах Дульсерта[ред. | ред. код]

На портолані Далорто (1325/1330 рр.) є напис «RUTENIAM» (біля витоків Дніпра).

На Лондонському портолані є напис «Civit  de Leo» (Львів). Це одне із перших зображень Львова на карті. Значок міста Львова увінчує прапор, де на зеленому полі зображено червоний хрест, який «виростає» з півмісяця. Цей прапор згадується також у творі іспанського подорожника, ченця ордену Францисканців середини XIV ст. «Книга знань про всі королівства…»

На портолані Дульсерта (1339 р.) зображено Львів (Civita  de Leo) як європейське місто зі своїм прапором. Під значком міста напис латинською мовою: «До цього міста прибувають купці із прянощами, які пізніше вирушають через Готландське море до Фландрії, здебільшого у Брюгге» (Готландське — колишня назва Балтійського моря).

Територію сучасної України позначено назвами країн: на схід від Львова — Русь (RUTENIA — великими літерами; біля витоків Дніпра) та на захід від нього — Польща (Polonia). Ліворуч напис montes Rossie (гори Русі) і малюнок гір, з яких у бік Чорного моря витікає Дніпро. Нижче «гір Русі» ще кілька дрібних написів Rossia. Києва на цій карті немає. Натомість в українських причорноморських степах на Лівобережжі є країна ALIANIA (Аланія), на Правобережжі — країна BURGARIA, на схід від Аланії — країна Куманія (QVMANIA). Під написами ALIANIA та QVMANIA зображені символи влади Золотої орди (тамга Бату (Батия) з півмісяцем). На краю карти на схід від Причорномор'я, зображений хан Узбек і ті ж символи[6].[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Oldham, R.D. (May 1925). «The Portolan Maps of the Rhône Delta: A Contribution to the History of the Sea Charts of the Middle Ages». The Geographical Journal. Blackwell Publishing. 65 (5): 403—424. doi:10.2307/1782548. JSTOR 1782548.
  2. Caraci (1959), Campbell (1987, 2011).
  3. Pujades (2007), P. Amat di S.Filippo (1888: p.273)
  4. Beazley, 1906: p.522
  5. Beazley, p.522
  6. а б Байцар Андрій. Одне із перших зображень Львова на карті (карта-портолан 1339 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/08/1339.html
  7. Львів уперше з’явився на карті 1335 року | Новини Львова. dailylviv.com (uk). Процитовано 2021-01-14. 
  8. Байцар Андрій. Перші зображення Львова на географічних картах (1339 р., 1375 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/12/1339-1375.html

Джерела[ред. | ред. код]

  • Beazley, C.R. (1906) The Dawn of Modern Geography. London. vol. 3
  • Blázquez, Antonio (1906) «Estudio acerca de la cartografía española en la Edad Media, acompañado de varios mapas», Boletín Real de la Sociedad Geográfica, vol. 48, p.190-237
  • Campbell, T. (1987) «Portolan Charts from the Late Thirteenth Century to 1500». The History of Cartography. Volume 1. Chicago: University of Chicago Press, pp. 371—463.
  • Campbell, T. (2011) «Complete chronological listing of works assigned to the period pre-1501 (with a note of high quality reproductions and place-name lists)» [ online].
  • Caraci, G. (1959) Italiani e Catalani nella primitiva cartografia medievale, Rome: Università degli studi.
  • Caraci, G (1960). «A Preliminary Reply to Herr Winter». Imago Mundi. 15: 113–14. doi:10.1080/03085696008592185
  • Crone, Gerald Roe (1962). Origin of Early Marine Charts. The Geographical Journal (en) 128 (1): 114. 
  • Hinks. A.R. (1929) The portolan chart of Angellino de Dalorto, MCCCXXV, in the collection of Prince Corsini at Florence, London: Royal Geographical Society.
  • Fernández Duro, Cesáreo (1888) «Descubrimiento de una carta a marear española del año 1339, su autor Angelino Dulceri ó Dulcert», Boletín de la Real Academia de la Historia, vol. 12 (4), p.287-314
  • Fernández Duro, Cesáreo (1892) «Los cartógrafos mallorquines: Angelino Dulceti, Jafudá Cresques», Boletín de la Sociedad Geográfica de Madrid, Vol.31, p.283-94
  • Garcia Camarero, E. (1959) «La Escuela Cartografica de Mallorca», Revista General de Marina, vol. 157, p. 10-22 online (PDF)
  • Llabrés, Gabriel (1890) «Cartógrafos Mallorquines: ¿Fué mallorquin Angelinus Dulceti?», Boletín de la Sociedad Arqueológica Luliana,, November, p.347
  • Magnaghi, A. (1899) «Il Mappamondo del Genovese Angellinus del Dalorto (1325): Contributo alla storia della cartografia mediovale», Atti del terzo Congresso geografico italiano tenuto in Firenze dal 12 al 17 aprile 1898, vol. 2, Florence: M. Ricci, p.506-
  • Magnaghi, A (1909). Sulle origini del portolano normale nel Medio Evo e della Cartografia dell'Europa occidentale. Memorie geografiche 4 (8): 115–80. 
  • Marcel, Gabriel (1887) «Note sur une carte catalane de Dulceri datée de 1339», Comptes rendus des séances de la Société de Géographie. (p.28-35) (Offprint published 1887, titled Note sur une carte catalane de Dulceri antérieure à l'Atlas Catalan de 1375, lue à la Société de Géographie de Paris dans la seance du 7 janvier 1887" Paris: Société de géographie.
  • Nansen, Fridtjof (1911) In Northern Mists; Arctic exploration in early times. New York: F.A. Stokes. vol. 1, vol. 2
  • Petrus Amat di S. Filippo (1888) «Recenti Ritrovimenti di Carte Nautiche in Parigi in Londra ed in Firenze»,Bollettino della Società geografica italiana, Vol. 25, p.268-
  • Pujades i Bataller, Ramon J. (2007) Les cartes portolanes: la representació medieval d'una mar solcada. Barcelona.
  • Winter, Heinrich (1958). Catalan Portolan Maps and their place in the total view of cartographic development. Imago Mundi 11: 1–12. 

Посилання[ред. | ред. код]