Андерлехт
Андерле́хт (нід. Anderlecht МФА: [ˈɑndərˌlɛçt] ⓘ, фр. Anderlecht МФА: [ɑ̃dɛʁlɛkt]) — комуна в Бельгії, одна з дев'ятнадцяти комун, що утворюють Брюссельський столичний регіон. Андерлехт розташований в західній частині Брюссельської агломерації. Площа комуни — 17,74 км², населення — 107912 чоловік (2011).
Вперше Андерлехт згадується під назвою Anderlech в одному з латинських текстів 1046 року. Назва Андерлехт перекладається як «низовина, заселена тими, що живуть біля води».[6] За Середньовіччя існувало кілька варіантів написання назви населеного пункту.[7]
Андерлехт розташований в західній частині Брюссельського столичного регіону. Він межує з комунами Моленбек-Сен-Жан, Брюссель, Сен-Жіль, Форе Брюссельського столичного регіону і комунами Дрогенбос, Сінт-Пітерс-Леув, Ділбек Фламандського регіону.
Розкопки, проведені на території Андерлехту, виявили тут залишки житла залізної доби та римської садиби 4 століття.[6]
Розвиток Андерлехту в ранній період його історії був пов'язаний з культом святого Гвідо (950—1012), що жив в цих місцях. Сюди приходила велика кількість прочан. Офірування, залишені тут ними, дозволили перебудувати тутешню церкву святого Петра, збудовану 1078 року коштом Рейнілда (Reinilda) з Аа, представника одного впливового роду герцогства Брабант. У 14 столітті на місці старої церкви було збудовано нову церкву святих Петра й Гвідо.[6]
Андерлехт був однією з перших комун, де розпочиналася промислова революція в Бельгії.[6] Перше промислове підприємство тут з'явилося 1790 року, це була текстильна фабрика. Перша парова машина в Андерлехті була встановлена на фабриці Я. Хухардена (J. F. Hoegarden) 1825 року. Андерлехт був найбільш розвиненою комуною у передмісті Брюсселя. Вулиці тут були бруковані. В комуні були розвинені як сільське господарство, так і промисловість, включаючи теслярські майстерні, металургійний завод тощо. На розвиток комуни спияло зокрема будівництво каналу Брюссель — Шарлеруа 1832 року. Разом з каналом у Андерлехті було збудовано багато фабрик і майстерень. Урбанизація відбувалася особливо швидко наприкінці 19 століття.[6] Тоді тут було чимало ситцевих і стеаринових фабрик, бліхарень і фарбувалень, королівська ветеринарна школа.[8]
| Рік | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 89231 | 87920 | 87812 | 93808 | 97601 | 99085 | 101371 | 104647 | 107912 |
| Джерело: Населення Бельгії у 1990—2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. | |||||||||
В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 107912 людей, з яких 77323 людей (71,65 %) були бельгійського походження і 30589 (28,35 %) — іноземцями, з яких 17318 людей походили з країн Євросоюзу, 13271 людина — з інших країн світу. З всіх іноземців 55 людей мали статус політичних біженців.[9]
| Країна походження | 2001[10] | 2003[11] | 2004[12] | 2005[13] | 2006[14] | 2011[9] | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Албанія | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 240 | |||
| Алжир | 228 | 190 | 213 | 221 | 225 | 346 | |||
| Бельгія | 66312 | 70532 | 71376 | 72392 | 73547 | 77323 | |||
| Болгарія | н. д. | н. д. | н. д. | 79 | 113 | 443 | |||
| Бразилія | 33 | 73 | 70 | 81 | 122 | 240 | |||
| Гвінея | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 403 | |||
| Греція | 1114 | 1046 | 1028 | 968 | 965 | 782 | |||
| Дем. Респ. Конго | 452 | 602 | 641 | 619 | 631 | 999 | |||
| Іспанія | 2576 | 2424 | 2375 | 2285 | 2206 | 2321 | |||
| Італія | 3821 | 3727 | 3672 | 3598 | 3523 | 3284 | |||
| Марокко | 7204 | 5567 | 5364 | 5333 | 5369 | 5539 | |||
| Камерун | 167 | 197 | 227 | 244 | 300 | 583 | |||
| Китай | 61 | 69 | 78 | 88 | 115 | 214 | |||
| Нігер | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 251 | |||
| Нідерланди | 207 | 212 | 227 | 248 | 287 | 427 | |||
| Пакистан | 97 | 134 | 149 | 219 | 273 | 396 | |||
| Польща | 142 | 384 | 486 | 683 | 895 | 2530 | |||
| Португалія | 1375 | 1478 | 1542 | 1601 | 1635 | 2061 | |||
| Руанда | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 202 | |||
| Румунія | 35 | 105 | 143 | 194 | 380 | 2777 | |||
| Туреччина | 1225 | 903 | 799 | 691 | 727 | 655 | |||
| Україна | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | н. д. | 87 | |||
| Франція | 1767 | 1764 | 1783 | 1719 | 1808 | 2255 | |||
| Інші | 2006 | 2352 | 2582 | 2545 | 2890 | 3554 | |||
| Разом | 88822 | 91759 | 92755 | 93808 | 96011 | 107912 | |||
| Примітки. 1. н. д. — немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни станом на 2011 рік становила понад 200 осіб. | |||||||||
- Філіпп Тис (фр. Philippe Thys) — бельгійський велосипедист, перший триразовий переможець Тур де Франс.
| Партія | 8.10.2006 | 14.10.2012 | ||
|---|---|---|---|---|
| % | Кількість місць | % | Кількість місць | |
| Список бургомістра | 34,86 | 18 | 26,14 | 14 |
| Блок партій СП (Валлонії), СП (Фландрії), ГДЦ | 33,44 | 17 | 36,77 | 21 |
| Новий фламандський альянс | - | - | 5,07 | 2 |
| Франкофонні демократи-федералісти | - | - | 7,85 | 3 |
| Еколо | 10,68 | 4 | - | - |
| Еколо-Зелені! | - | - | 11,35 | 5 |
| Національний фронт | 3,92 | 1 | - | - |
| Іслам | - | - | 4,13 | 1 |
| Фламандський інтерес | 7,94 | 3 | 3,66 | 1 |
| Anderl'2007 | 6,07 | 2 | - | - |
| Belg-Unie | - | - | 0,86 | 0 |
| Рівність | - | - | 1,86 | 0 |
| Ліві комуни | - | - | 0,62 | - |
| PJM | 2,7 | 0 | - | - |
| Робітнича партія Бельгії | - | - | 1,69 | 0 |
| UNIE | 0,38 | 0 | - | - |
14 жовтня 2012 року в Бельгії пройшли муніципальні вибори. За їх результатами новим бургомістром (мером) Андерлехту став Ерік Томас[2] (фр. Éric Tomas[fr], нід. Éric Tomas[nl]), представник Соціалістичної партії (Валлонії), заступивши на цій посаді Гаетана Ван Гоідсенховена (фр. Gaëtan Van Goidsenhoven[fr]), представника Реформаторського руху, який був бургомістром з 2007 року. На виборах також було обрано склад місцевої ради. Розподіл голосів виборців і відповідно місць у міській раді виявилися такими: блок СП (Валлонії), СП (Фландрії), ГДЦ — 36,77 % голосів і 21 місце в міській раді, Реформаторський рух — 26,14 % голосів і 14 місць, блок парій Еколо-Зелені! — 11,37 % і 5 місць, Франкофоні демократи-федералісти — 7,85 % і 3 місця, Новий фламандський альянс — 5,07 % і 2 місця, партія «Іслам» — 4,13 % і 1 місце, Фламандський інтерес — 3,66 % і 1 місце. Інші партії, що брали участь у виборах, однак не пройшли у міську раду, набрали таку кількість голосів: Робітнича партія Бельгії — 1,69 %, Ліві комуни — 0,62 %, Рівність (Egalité) — 1,86, Бельгійський союз — 0,86 %. Міська рада розпочала роботу 3 грудня 2012 року.[16]
Представник партії «Іслам» Редуан Аруш, ставши членом міської ради Андерлехту, висловив у листопаді 2012 року думку про можливість у довгостроковій перспективі перетворення Бельгії на ісламську державу.[17]
Комуна Андерлехт найбільш відома своїм футбольним клубом Андерлехт, що є багаторазовим чемпіоном Бельгії та п'ятикратним переможцем європейських кубкових турнірів.
- Церква Святого Петра і Святого Гвідо (нід. Sint-Pieter-en-Sint-Guidokerk[nl]) — старовинна колегіальна церква. Перша церква на її місці, церква Святого Петра, була збудована 1078 року, можливо, у романському стилі. Її було збудовано коштом Рейнілда (Reinilda) з Аа, представника одного з впливових родів Брабанту. Сучасна церква побудована у період з 1350 по 1527 рік на місці першої. Вона побудована у готичному стилі. Під час Французької революції і перебування сучасної Бельгії під владою Франції священна колегія церкви була розпущена. У 1843—1847 роках церкву було реставровано.
- Будинок Еразма — будинок, у якому 1521 році зупинявся відомий нідерландський письменник-гуманіст Еразм Роттердамський. Тепер в будинку розміщено музей Еразма Роттердамського.
- Будинок бегінок — будинок общини бегінок, заснованої 1252 року. Сучасні будівлі господарства відносяться до 1634 року. Тут розташований музей.
-
Церква Святого Петра і Святого Гвідо. -
Будинок бегінок. -
Будинок Еразма.
- ↑ Населення Бельгії по комунах станом на 1 січня 2011 року [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті Statistics Belgium [Архівовано 30 червня 2006 у Wayback Machine.] федерального уряду Бельгії.
- ↑ а б Власний сайт Е. Томаса. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 10 лютого 2013. [Архівовано 2013-05-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Список кодів населених пунктів Бельгії [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. (нід.), (фр.)
- ↑ а б Global LEI Index
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ а б в г д е ж Paul F. State. Anderlecht/Anderlecht. [Архівовано 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Historical Dictionary of Brussels. [Архівовано 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Maryland: Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 11. ISBN 0-8108-5075-3
- ↑ Maurits Gysseling. Anderlecht. // Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). [Архівовано 29 березня 2014 у Wayback Machine.] — Deel I. — Belgisch Interuniversitair Centrum voor Neerlandistiek, 1960. P. 56.
- ↑ а б Андерлехт. // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
- ↑ а б Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2012-11-14? (довідка) - ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Fernand Sonck. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : N. Demeester. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : A. Versonnen. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 10 лютого 2013.
- ↑ Gemeenteraadsverkiezingen 2012. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 15 лютого 2013.
- ↑ а б Verkiezingen 2012 [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] на сайті комуни Андерлехт.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 10 лютого 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
 |  | ||
|
Це незавершена стаття з географії Бельгії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |