Андерс Фрікселл
Андерс Фрікселл | ||||
---|---|---|---|---|
швед. Anders Fryxell | ||||
Народився | 7 (18) лютого 1795[1][2] Edsleskogs parishd, Омоль (комуна), Ельвсборг, Швеція[2][1] | |||
Помер | 21 березня 1881[1] (86 років) або 1881[3] Стокгольм, Швеція[1] | |||
Поховання | Q115303686?[4][5] | |||
Країна | Швеція | |||
Діяльність | історик, священник, богослов, філософ, поет-пісняр, письменник, педагог, protestant theologian | |||
Сфера роботи | історія[6], освіта[6], Protestant theologyd[6] і філософія[6] | |||
Alma mater | Університет Уппсала[1] і Tingvallagymnasietd | |||
Мова творів | шведська | |||
Членство | Шведська академія[7], Шведська королівська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Royal Nordic Society of Antiquariesd, Королівське норвезьке товариство наук та літературиd і Товариство історії і старожитностей Остзейських | |||
Батько | Mathias Fryxelld[8] | |||
Брати, сестри | Olof Fryxelld | |||
Діти | Eva Fryxelld | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Андерс Фрікселл у Вікісховищі | ||||
Андерс Фрікселл (швед. Anders Fryxell; нар. 7 (18) лютого 1795, Едслескуг, провінція Дальсланд, Швеція — пом. 21 березня (18 лютого) 1881 Стокгольм, Швеція) — шведський історик, письменник і поет[9].
Андерс Фрікселл народився в 1795 році в селі Едслескуг. Його рід, багато представників якого мали сан священиків, був відомий з XVII століття.
У 1813 році Фрікселл вступив до навчання до Уппсальського університету. В студентські роки був близький до неоромантизму, співпрацював з «Поетичним календарем».
З 1817 року він працював в Стокгольмі вчителем в школі А. Афселіуса. У 1820 році відбулося його висвячення в сан священика, а в 1833 році він став пастором у Сунні. У 1840 році був обраний членом Шведської академії.
Андерс Фрікселл вважається першим представником так званої «старої школи», що сформувалася до середини XIX століття у шведській історіографії. Незважаючи на те, що він не мав історичної освіти, його «Нариси з шведської історії», опубліковані в 1823—1879 роках в 46-ти томах, були найбільш читаними на той час історичними виданнями. В них він використовував велику кількість нових для того часу джерел, а також давав їм свою критичну оцінку[10].
У 1981—1984 роках правнучка Андерса Фрікселля, Карін Фрікселл, написала про нього трилогію «Boken om Anders: en Värmlandskrönika om Anders Fryxell»[11].
- Svensk språklära i skolornas tjänst (Шведське мовознавство на службі шкільної освіти; 1824)
- Berättelser ur svenska historien (швед.) (Нариси з шведської історії, 1823—1879)
- Handlingar rörande Sverges historia (Документи з шведської історії, 1836—1843)
- Bidrag till Sverges litteratur-historia (Посібник з історії шведської літератури, 1860—1862)
- Några anteckningar om frihetstidens partier Mössor och Hattar (Нотатки про партії «ковпаків» і «капелюхів», 1879)
- Bidrag till Sveriges historia після 1772: uppsatser, berättelser och minnen (Посібник з історії Швеції після 1772 р.: нариси, оповідання і спогади, 1882)
- ↑ а б в г д Anders Fryxell — 1917.
- ↑ а б Edsleskogs kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/GLA/13092/C/1 (1786-1861), bildid: C0043512_00027 — С. 31.
- ↑ Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
- ↑ https://www.svenskakyrkan.se/sunne/sunne-kyrkogard-kort-historik — Церква Швеції.
- ↑ https://www.hembygd.se/edsleskog/fran-sockneboken-del-3/anders-fryxell
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Fryxell, Anders, historiker, skolman, präst
- ↑ Fryxell, släkt
- ↑ Anders Fryxell. Проект Рунеберг (англ.). 25 листопада 2013. Архів оригіналу за 1 липня 2019.
- ↑ Эрикссон П. Шведские историки о Карле XII и великой Северной войне // Новая и новейшая история. — М.: РАН; Наука, 2009. — № 4. — С. 9—10. — ISSN 0130-3864.
- ↑ Margareta Wallin Wictorin. Hanna Karin Elsa Fryxell. Svenskt kvinnobiografiskt lexikon (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- Svensk uppslagsbok / Red. G. Carlquist. — 2 upplagan. — M.: Förlagshuset Norden, 1949. — Vol. 10.
- Форстен Г. В. Фрюкселль, Андерс // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Народились 18 лютого
- Народились 1795
- Уродженці Швеції
- Померли 21 березня
- Померли 1881
- Померли у Стокгольмі
- Випускники Уппсальського університету
- Члени Шведської королівської академії наук
- Поети XIX століття
- Шведські поети
- Письменники XIX століття
- Шведські письменники
- Історики XIX століття
- Шведські історики
- Члени Товариства історії і старожитностей Остзейських провінцій Росії