Андерс Фрікселл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андерс Фрікселл
швед. Anders Fryxell
Народився 7 (18) лютого 1795[1][2]
Edsleskogs parishd, Омоль (комуна), Ельвсборг, Швеція[2][1]
Помер 21 березня 1881(1881-03-21)[1] (86 років) або 1881[3]
Стокгольм, Швеція[1]
Поховання Q115303686?[4][5]
Країна  Швеція
Діяльність історик, священник, богослов, філософ, поет-пісняр, письменник, педагог, evangelical theologian
Сфера роботи історія[6], освіта[6], Protestant theologyd[6] і філософія[6]
Alma mater Університет Уппсала[1] і Tingvallagymnasietd
Мова творів шведська
Членство Шведська академія[7], Шведська королівська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Royal Nordic Society of Antiquariesd, Королівське норвезьке товариство наук та літературиd і Товариство історії і старожитностей Остзейських
Батько Mathias Fryxelld[8]
Брати, сестри Olof Fryxelld
Діти Eva Fryxelld
Нагороди
CMNS: Андерс Фрікселл у Вікісховищі

Андерс Фрікселл (швед. Anders Fryxell; нар. 7 (18) лютого 1795(17950218), Едслескуг, провінція Дальсланд, Швеція — пом. 21 березня (18 лютого) 1881 Стокгольм, Швеція) — шведський історик, письменник і поет[9].

Біографія[ред. | ред. код]

Андерс Фрікселл народився в 1795 році в селі Едслескуг. Його рід, багато представників якого мали сан священиків, був відомий з XVII століття.

У 1813 році Фрікселл вступив до навчання до Уппсальського університету. В студентські роки був близький до неоромантизму, співпрацював з «Поетичним календарем».

З 1817 року він працював в Стокгольмі вчителем в школі А. Афселіуса. У 1820 році відбулося його висвячення в сан священика, а в 1833 році він став пастором у Сунні. У 1840 році був обраний членом Шведської академії.

Андерс Фрікселл вважається першим представником так званої «старої школи», що сформувалася до середини XIX століття у шведській історіографії. Незважаючи на те, що він не мав історичної освіти, його «Нариси з шведської історії», опубліковані в 1823—1879 роках в 46-ти томах, були найбільш читаними на той час історичними виданнями. В них він використовував велику кількість нових для того часу джерел, а також давав їм свою критичну оцінку[10].

У 1981—1984 роках правнучка Андерса Фрікселля, Карін Фрікселл, написала про нього трилогію «Boken om Anders: en Värmlandskrönika om Anders Fryxell»[11].

Праці[ред. | ред. код]

  • Svensk språklära i skolornas tjänst (Шведське мовознавство на службі шкільної освіти; 1824)
  • Berättelser ur svenska historien (швед.) (Нариси з шведської історії, 1823—1879)
  • Handlingar rörande Sverges historia (Документи з шведської історії, 1836—1843)
  • Bidrag till Sverges litteratur-historia (Посібник з історії шведської літератури, 1860—1862)
  • Några anteckningar om frihetstidens partier Mössor och Hattar (Нотатки про партії «ковпаків» і «капелюхів», 1879)
  • Bidrag till Sveriges historia після 1772: uppsatser, berättelser och minnen (Посібник з історії Швеції після 1772 р.: нариси, оповідання і спогади, 1882)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Anders Fryxell — 1917.
  2. ↑ а б Edsleskogs kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/GLA/13092/C/1 (1786-1861), bildid: C0043512_00027 — С. 31.
  3. ↑ Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
  4. ↑ https://www.svenskakyrkan.se/sunne/sunne-kyrkogard-kort-historik — Церква Швеції.
  5. ↑ https://www.hembygd.se/edsleskog/fran-sockneboken-del-3/anders-fryxell
  6. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  7. ↑ Fryxell, Anders, historiker, skolman, präst
  8. ↑ Fryxell, släkt
  9. ↑ Anders Fryxell. Проект Рунеберг (англ.). 25 листопада 2013. Архів оригіналу за 1 липня 2019.
  10. ↑ Эрикссон П. Шведские историки о Карле XII и великой Северной войне // Новая и новейшая история. — М.: РАН; Наука, 2009. — № 4. — С. 9—10. — ISSN 0130-3864.
  11. ↑ Margareta Wallin Wictorin. Hanna Karin Elsa Fryxell. Svenskt kvinnobiografiskt lexikon (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 6 травня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Svensk uppslagsbok / Red. G. Carlquist. — 2 upplagan. — M.: Förlagshuset Norden, 1949. — Vol. 10.
  • Форстен Г. В. Фрюкселль, Андерс // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андерс_Фрікселл&oldid=41170758