Андець рудочубий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андець рудочубий
Рудочубий андець (Хардін, Антіокія, Колумбія)
Рудочубий андець (Хардін, Антіокія, Колумбія)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Тиранни (Tyranni)
Родина: Котингові (Cotingidae)
Рід: Андець (Ampelion)
Вид: Андець рудочубий
Ampelion rufaxilla
(Tschudi, 1844)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
  • A. r. antioquiae (Chapman, 1924)
  • A. r. rufaxilla (Tschudi, 1844)
Посилання
Вікісховище: Ampelion rufaxilla
Віківиди: Ampelion rufaxilla
EOL: 913338
ITIS: 558559
МСОП: 22700761
NCBI: 649779

Áндець рудочубий[2] (Ampelion rufaxilla) — вид горобцеподібних птахів родини котингових (Cotingidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 18,5-23 см, з яких 80-84 мм припадає на хвіст і 8,4-9,2 на дзьоб. Тім'я чорне, посередині тімені рудий чуб. Решта голови, шия і горло каштаново-коричневі. Верхня частина тіла оливково-коричнева, поцяткована сірими смужками. Рульові і махові пера чорні, покривні пера каштанові. Воло сіре, решта нижньої частини тіла жовта, поцяткована чорними смужками. На животі смужки відсутні. Райдужки червоні, дзьоб чорний (біля основи синьо-оливковий), лапи темно-оливкові або сіро-оливкоові.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Рудочубі андеці живуть в кронах гірських тропічних лісів Анд на висоті від 1750 до 2740 м над рівнем моря.

Раціон[ред. | ред. код]

Рудочубі андеці харчуються фруктами і ягодами, ловлять в польоті комах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Ampelion rufaxilla. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Cotingas, manakins, tityras, becards. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 02 серпня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Guy Kirwan, Graeme Green: Cotingas and Manakins. Londyn: Christopher Helm, 2011. ISBN 9780691153520. 
  • Jon Fjeldså, Niels Krabbe: Birds of the High Andes: A Manual to the Birds of the Temperate Zone of the Andes and Patagonia, South America. Zoological Museum and Apollo Books, ISBN 978-8788757163, S. 445 f.
  • Thomas Schulenberg, Douglas F. Stotz, Daniel F. Lane: Birds of Peru. Princeton University Press, 2007, ISBN 978-0-691-04915-1, S. 488.
  • Robert S. Ridgely, Paul J. Greenfield: Birds of Ecuador Field Guide. Band 1, Cornell University Press, 2001, ISBN 978-0-8014-8720-0, S. 627.
  • Robert S. Ridgely, Paul J. Greenfield: Birds of Ecuador Field Guide. Band 2, Cornell University Press, 2001, ISBN 978-0-8014-8721-7, S. 541 f.
  • Steven L. Hilty, William L. Brown: A Guide to the Birds of Colombia. Princeton University Press, 1986, ISBN 978-0691083728, S. 441 f;.