Анджей Кендзьор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анджей Кендзьор
Andrzej Kędzior.jpg
Народився 7 листопада 1851(1851-11-07)
[Топоров (Підкарпатське воєводство)) Топоров]], Австрійська імперія
Помер 7 січня 1938(1938-01-07) (86 років)
Польща, Краків
Національність поляк
Alma mater Віденський університет
Галузь наукових інтересів [Прем'єр-міністр та керівник міністерств Другої республіки # Міністр громадських робіт
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»
Посада посол до Галицького сейму[d]

Анджей Кендзьор (7 листопада 1851(18511107), Топорове — 17 січня 1938, Краків) — польський політик, міністр, активіст польської народної партії «Пяст», почесний доктор Варшавського технологічного університету.

Біографія[ред.ред. код]

Він закінчив у Тарнові та Технічному університеті у Відні навчання. З 1879 р. Працював у Національному меліоративному управлінні у Львові; У 1882 році він став його керівником, а в 1892 — директором. За його ініціативою і під його керівництвом було розроблено широке науково-технічне співробітництво в галузі проектування водосховищ і каналів, дренажні роботи, організації водних компаній, регулювання річок, будівництво трубопроводів, будівництво водопровідних і каналізаційних систем, боліт, зрошення землі боліт, сучасні закрите та відкрите рибальство. У 1915 році під час війни засипало всі будівельні роботи і дренаж офіс був евакуйований до Відня.[1]

У 1900 році А. Кендзьор став технічним делегатом Національного управління Галицької річкової комісії. У 1911 р. Він був обраний у Приватизацію Рейхстагу (австрійський парламент Австро-Угорщини).

У 1918 році він був обраний президентом польського парламентського рейхстагу, але він не прийняв цієї позиції. Наприкінці жовтня 1918 року він приєднався до Польської ліквідаційної комісії у Кракові. Він ініціював будівництво річкового каналу Вісла-Одра-Дністер. Він очолював відділ громадських робіт Польської ліквідаційної комісії в 1918 році.

З 17 листопада 1918 року по 29 грудня 1918 року і від 13 грудня 1919 року по 9 червня 1920 року був міністром громадських робіт в уряді Джедрзеж Моракзьюскі і Леопольда Skulskiego. З 28 червня 1922 року — голова Тимчасового органу самоврядування у Львові.[1]

У роки 1919—1922 він був членом парламенту і сенатором в роки 1922—1927. Він був нагороджений орденом Polonia Restituta із зіркою, а також багато відмінностей австрійських, російських і німецьких. У 1925 році Варшавський технологічний університет та Університет Львів дав йому почесні докторські, і суспільство в Львівської політехніки — почесне членство. Член економічної асоціації та Товариства сільськогосподарських наук.[3]

Він помер 17 січня 1938 року в Кракові. Був похований у Мелеці.

Членство[ред.ред. код]

  • Редакція журналу «Технічний журнал» у Львові   
  • член Державної сільськогосподарської ради
  • Член Апеляційної ради Австрійського президента Ради міністрів
  • Член економічної асоціації та Товариства сільськогосподарських наук

Посади[ред.ред. код]

  • З 1879 співробітник Національного меліоративного управління у Львові
  • 1882 голова Національного меліоративного управління у Львові
  • 1892 р. директор Національного меліоративного управління у Львові
  • 1900—1915 технічний делегат Національного департаменту до Комісії річки Галичини
  • У 1911 році член Державної ради Австрії
  • 1918 голова відділу громадських робіт Польської ліквідаційної комісії
  • 1918 та 1919—1920 рр. міністр громадських робіт у урядах: Єдржей Морачевський та Леопольд Скальський
  • 1919—1922 рр. член законодавчого сейму Республіки Польща
  • 1922—1927 рр. сенатор з Львівської округи
  • З 28 червня 1922 року — голова Тимчасового департаменту місцевого самоврядування у Львові

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

  • Командирський хрест з зіркою ордену відродження Польщі (1928 р.)
  • Командир Хрест з зіркою ордена Френсіса Йосифа (1915, Австрія)
  • 1925 р. Докторський ступінь з відзнакою Варшавського технологічного університету    
  • 1925 р. Докторський ступінь з відзнакою Львівської політехніки

Вибрана публікація[ред.ред. код]

«Про постійний захист Віслинської долини та її приток від повені»

Посилання[ред.ред. код]

  1. Andrzej Ulmer: Doktorzy Honoris Causa Politechniki Warszawskiej. Warszawa: Oficyna Wydawnicza Politechniki Warszawskiej, 2000, s. 22-24.
  2. Rok 1918 we wspomnieniach mężów stanu, polityków i wojskowych, Warszawa 1987, s. 32.
  3. Lista doktorów honoris causa Politechniki Warszawskiej. pw.edu.pl. [dostęp 19 czerwca 2015].
  4. Pogrzeb śp. A. Kędziora. «Gazeta Lwowska», s. 3, Nr 18 z 25 stycznia 1938.
  5. Odznaczenie orderem «Polonia Restituta». «Gazeta Lwowska», s. 8, Nr 260 z 11 listopada 1928.
  6. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. Wiedeń: 1818, s. 163

Бібліографія[ред.ред. код]

Kto był kim w II Rzeczypospolitej, pod red. prof. Jacka. M. Majchrowskiego, Warszawa 1994, wyd I