Анджей Мунк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анджей Мунк
Andrzej Munk
Andrzej Munk (1921-1961).jpg
Дата народження 16 жовтня 1921(1921-10-16)
Місце народження Краків, Польща
Дата смерті 20 вересня 1961(1961-09-20) (39 років)
Місце смерті Ловіч, Польща
Поховання
Громадянство Польща
Alma mater Кіношкола в Лодзі
Професія кінорежисер
IMDb ID 0612914
Анджей Мунк у Вікісховищі?

Анджей Мунк (пол. Andrzej Munk) (16 жовтня 1921, Краків — 20 вересня 1961, Ловіч) — польський кінорежисер, один з представників так званої польської школи кіно.

Біографія[ред. | ред. код]

У черві 1939 року закінчив VIII Державну математично-природничу гімназії ім. Августа Вітковського у Кракові. Під час гітлерівської окупації переїхав до Варшави і через своє єврейське походження[1] був змушений переховуватися.

Працював у будівельній фірмі, пізніше брав участь у Варшавському повстанні. Після повстання перебував у Генеральній губернії, а після визволення повернувся до Варшави. Навчався у Варшавській політехніці, а потім у Варшавському університеті. Згодом був прийнятий до Кіношколи в Лодзі. Закінчив її 1951 року (операторський та режисерський факультет).

У 1948—1952 рр. був членом Польської об'єднаної робітничної партії (PZPR), проте 1952 року був виключений з організації через поведінку, яка "негідна члена партії. У 1950—1955 роках працював на Студії документальних фільмів, спочатку як оператор Польської кінохроніки, а потім режисер документальних фільмів з художнім стилем.

Художні фільми забезпечили Мункові вагоме місце у історії польського кінематографу. Його смерть перервала роботу над фільмом «Пасажирка», який був закінчений Вітольдом Лесєвічом у 1963 році.

У 1957—1961 роках він викладав у кіношколі в Лодзі. Від 1965 року ця школа присуджує нагороду його імені за найкращий дебют року.

Був важко поранений у автокатастрофі, котра відбулася у селі Компіна біля Ловіча, коли він був за кермом Fiat 500. Помер через чотири години після того, як його привезли до лікарні у Ловічу. Похований на кладовищі Військові Повонзки у Варшаві.

21 травня 2010 року ім'я режисера отримала пара потягів interREGIO, які курсують між Варшавою та Лодзю[2].

Документальні фільми[ред. | ред. код]

Місце поховання, кладовище Військові Повонзки, Варшава
  • Spacerek staromiejski — режисер і сценарист (1958)
  • Niedzielny poranek — режисер і сценарист (1955)
  • Gwiazdy muszą płonąć — режисер і сценарист (1954)
  • Kolejarskie słowo — режисер і сценарист (1953)
  • Pamiętniki chłopów — режисер і сценарист (1952)
  • Bajka — режисер (1952)
  • Maj pracy walki pokoju — оператор (1951)
  • Kierunek — Nowa Huta! — режисер (1951)

Художні фільми[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Gershon David Hundert. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe. ISBN 0-300-11903-8. 2008. str. 334/335.
  2. Filmowi patroni pociągów, w: Z biegiem szyn, wyd. Karol Trammer, nr 4(48)/2010, s.2, ISSN [1]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]