Анджей Щитко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анджей Щитко
Tts Andrzej Szczytko.jpg

Анджей Щитко (2007)
Дата народження 9 жовтня 1955(1955-10-09) (62 роки)
Місце народження Граєво, Польща
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Alma mater Кіношкола в Лодзі
Професія актор, режисер
Кар'єра від 1977
Нагороди Серебряная медаль «За заслуги в культуре Gloria Artis» Почесна відзнака «Заслужений діяч польської культури»
IMDb ID 1295079
CMNS: Andrzej Szczytko на Вікісховищі

Анджей Щитко (9 жовтня 1955(19551009), Граєво) — польський актор, театральний режисер, професор театрального мистецтва.

Біографія[ред.ред. код]

Анджей Щитко закінчив Державну академію кіно, телебачення й театру ім. Л.Шіллера в Лодзі у 1978 р. та Гудменівську школу драми в Университеті Де Поля 1980 року. З 1990 року працює викладачем, з 2000 року професор театрального мистецтва. Працював актором з такими відомими режисерами, як М.Грабовський, Г.Мрувчинський, К.Люпа.

Створив понад 100 ролей на сценах Драматичного театру ім. О.Венгерка в Бялистоку (1978-80), де зіграв також Юду у виставі «Прощай, Юдо», Польського театру в Щецині (1980), Сучасного театру в Щецині (1981-1983), Любуського театру ім. Л.Кручковського в Зеленій Гурі /1993-95/, Польського театру в Познані (1983-2000), Нового театру ім. К.Деймка в Лодзі (2009-2012). Він був художній директором Польського театру в Нью-Йорку (1991-93) і Польського театру в Познані (1998-2000).

Дебютував у кіно 1986 року. Виступав на радіо як читець, а також як співавтор циклу передач («Радіо-Меркурі», Познань). Є режисером вистав, серед яких в Харківському академічному драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка: «Прощай, Юдо» І. Ірединського /2013/[1][2][3], «Антигона в Нью-Йорку» Януша Гловацького /переклад з польської Олекса́ндр Ірване́ць, 2014/[4][5][6][7], «Картотека»[8][9] Тадеуша Рожевича /2017/[10][11][12].

Нагороджений медаллю Міністерства культури і національної спадщини Польщі «Заслужений діяч культури Польщі» (2012) і Серебряная медаль «За заслуги в культуре Gloria Artis» (2017)[13][14]. Лауреат премії ім. Станіслава І. Віткевича (2016), надані Міжнародним Інститутом Театру[15][16].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Идеальная свобода — это свобода выбора. Даже для Иуды
  2. Два дзеркала для епохи. Огляд харківських вистав
  3. В Познани - премьера спектакля о Майдане. Polskie Radio dla Zagranicy. Процитовано 2016-06-05. 
  4. У Харковi — як у Нью-Йорку. Club-tourist. Процитовано 2016-06-05. 
  5. Елена Григорьева (2014-12-18). КультУра - Януш Гловацький. Процитовано 2016-06-05. 
  6. Polskie Radio (2015-05-04). Спасибо за «Антигону» и не только. Процитовано 2016-06-05. 
  7. "Antigone in New York" in Ivan Franko National Theatre, Kiev. eepap.culture.pl. Процитовано 2016-06-05. 
  8. Харківський Державний Академічний Драматичний Театр ім. Т.Г.Шевченка. www.theatre-shevchenko.com.ua. Процитовано 2017-02-24. 
  9. The Ukrainian premiere of "THE CARD INDEX”. eepap.culture.pl (en). Процитовано 2017-02-24. 
  10. Известный иностранец отобрал в Харькове два десятка счастливчиков. gx.net.ua (en). Процитовано 2017-02-24. 
  11. Польский режиссер Анджей Щитко поставит в Харькове. Polskie Radio dla Zagranicy. Процитовано 2017-02-24. 
  12. Известный польский режиссёр Анджей Щитко приехал поговорить со студентами ХГАК | Новости досуга в Украине и Харькове | ВЕСЬ ХАРЬКОВ. allkharkov.ua (en). Процитовано 2017-03-11. 
  13. PLinKharkiv on Twitter. Twitter (uk). Процитовано 2017-03-18. 
  14. Польская «КАРТОТЕКА» в украинском исполнении Шевченковцев | Маша. mashaa.org (ru). Процитовано 2017-03-18. 
  15. Притча про свободу. Притча про свободу. Процитовано 2016-06-05. 
  16. polskiego, Encyklopedia teatru. Warszawa. Nagrody Polskiego Ośrodka ITI. Encyklopedia teatru polskiego. Процитовано 2016-06-05. 

Посилання[ред.ред. код]

Театральний режисер Це незавершена стаття про театрального режисера.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.