Перейти до вмісту

Анджеліка Каталані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анджеліка Каталані
італ. Angelica Catalani Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження10 травня 1780(1780-05-10)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняСенігаллія, governo di Senigalliad, distretto di Senigalliad, Apostolic Delegation of Urbino and Pesarod Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті13 червня 1849(1849-06-13)[1][2] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіПариж Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертіхолера Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняTomb of Angelica Catalanid і Кампосанто Монументале Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїоперна співачка Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голосколоратурне сопраноd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрикласична музика і опера Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAngélique Adélaide Valabrègued Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Анджеліка Катала́ні (італ. Angelica Catalani, у шлюбі Valabrègue; 10 травня 1780, Сенігаллія — 12 червня 1849, Париж) — італійська співачка.

Біографія

[ред. | ред. код]
Е. Віже-Лебрен. Портрет А. Каталані, 1806 р.

Дебютувала у Венеції 1795 року. Її виступи проходили з величезним успіхом у всій Європі, причиною якого був феноменальний голос (сопрано) надзвичайно красивого та чистого тембру, що доходив до рідкісної висоти (соль у третій октаві).

Колоратурні співи Каталані відрізнялися великою легкістю, впевненістю, чистотою. У віртуозних п'єсах бравурного характеру Каталані не мала суперниць. Величезний успіх Каталані мала в Парижі і особливо в Лондоні, де її гонорар за один сезон у театрі досяг у 1806 році 180 тисяч франків — небувалий для того часу.

За Людовіка XVIII і пізніше Каталані керувала італійською оперою в Парижі. 1826 року Каталані гастролює Італією, виступивши в Генуї, Неаполі та Римі. 1827 вона відвідала Німеччину[4] . Концертувала, серед інших місць, і в Росії у 1820, 1824 та 1825 роках[5]. Входила до Шведської Королівської Академії Мистецтв з 1827 року.

Завершила кар'єру 1828 року. Оселилася у Флоренції 1830 року. Тут започаткувала співочу школу для дівчат.

Про Каталані писав О. Пушкін у віршах «Княгині З. А. Волконській» (1827). Також про неї згадував у своєму щоденнику Стендаль.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ FemBio database
  4. ↑ Анджелика Каталани (Angelica Catalani) | Belcanto.ru. www.belcanto.ru. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 21 жовтня 2019.
  5. ↑ Каталани // Путеводитель по Пушкину. — 1931 (текст). feb-web.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 22 вересня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Соловьёв Н. Ф. Каталани // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Andrea Della Corte e Guido Maggiorino Gatti, Dizionario di Musica, Torino, 1925
  • G.Radiciotti, Angelica Catalani, pubbl. su Il Pianoforte, marzo 1924
  • Giorgio Appolonia, Angelica Catalani, або «поетичного дива», опублікованої в "Працях конференції Співачка Бренд, записники Музичні Марці, QuattroVenti, 1999
  • Андреа Суда и Вожу Более Кошек, Словарь, Музыка, Турин, 1925
  • G. Radiciotti, Angelica Catalani, реклама. на Фортепіано, у березні 1924
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анджеліка_Каталані&oldid=39738289