Андреас Веркмейстер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андреас Веркмейстер
Основна інформація
Дата народження 30 листопада 1645(1645-11-30)[1][2][…]
Місце народження Беннекенштайнd, Обергарц-ам-Броккен, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина[1]
Дата смерті 26 жовтня 1706(1706-10-26)[1][2][…] (60 років)
Місце смерті Гальберштадт, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина[1]
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Громадянство Німеччина
Професії композитор, музикознавець, теоретик музики, органіст
Файли у Вікісховищі?

Андреас Веркмейстер (нім. Andreas Werckmeister; 30 листопада 1645 - 26 жовтня 1706) — німецький теоретик музики, органіст, композитор. Розробив вчення про темперацію, що набули поширення в німецькій музиці епохи бароко. Темперації Веркмейстера застосовуються донині в автентичних інтерпретаціях барокової клавірної музики.

Біографія[ред. | ред. код]

Титульна сторінка трактату А. Веркмейстера «Випробування органу» (2-е видання, 1698)

C 1664 органіст в Гессельфельді, потім в Ельбінгероді, з 1696 в церкві Святого Мартіна в Хальберштадт.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основною заслугою Веркмейстера вважається введення в німецьке музикознавство декількох так званих "добрих темперацій", тобто темперацій, що дозволяли грати в усіх тональностях. Веркмейстер детально описав 4 види таких темперації, кожна з яких - нерівномірна. Його праці «Musikalische Temperatur» (1691) і «Orgel-Probe» (1698) справили вплив на Йоганна Себастьяна Баха і, можливо, знайшли відображення в знаменитому творі Баха «Добре темперований клавір»

Ставлення Веркмейстера до рівномірно темперованого строю не було однозначним: приймаючи всі переваги рівномірної темперації, він зазначав, що, не втрачаючи можливості гри в усіх тональностях, «найбільш вживані терції» слід робити чистішими - а цього можна досягти тільки при нерівномірному темперації.

Особливістю поглядів Веркмейстера була сповідувана ним ідея про фундаментальну спорідненість законів музики з законами руху небесних тіл, висхідна до праць Кеплера.

Музичні твори[ред. | ред. код]

Збереглося досить мало музичних творів Веркмейстера. Серед них: збірка п'єс для скрипки і basso continuo «Музичні розваги» («Musicalische Privatlust»; виданий у Кведлінбурзі, 1689); інструментальні, у тому числі органні, твори, що збереглися в рукописах, а також різдвяна кантата «Де народжений Цар Юдейський?» («Wo ist der neugeborne König der Juden»[4]).

Теоретичні твори[ред. | ред. код]

  • Musicae mathematicae hodegus curiosus oder richtiger musicalischer Weg-Weiser (1686)
  • Musicalische Temperatur (1691)
  • Hypomnemata Musica (1697)
  • Erweiterte und verbesserte Orgelprobe (1698)
  • Die nothwendigste Anmerkungen und Regeln (1698)
  • Cribum Musicum (1700)
  • Harmonologia Musica (1702)
  • Musicalische Paradoxal-Discourse (1707)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119362406 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Збереглася в неавторській рукописної копії, що датується після 1715 г.