Андреас Каппелер
Андреас Каппелер | |
---|---|
Народився | 20 вересня 1943[1][2] (81 рік) Вінтертур, Цюрих, Швейцарія[1] |
Країна | Швейцарія |
Діяльність | історик, викладач університету |
Alma mater | Цюрихський університет |
Заклад | Віденський університет Кельнський університет Цюрихський університет |
Членство | НАНУ Австрійська академія наук |
Нагороди | |
Особ. сторінка | iog.univie.ac.at/ueber-uns/personal/emeritierte-und-pensionierte-professorinnen/andreas-kappeler/ |
Висловлювання у Вікіцитатах Андреас Каппелер у Вікісховищі |
Андреас Каппелер (нім. Andreas Kappeler; нар. 20 вересня 1943, Вінтертур, Швейцарія) — швейцарський історик, фахівець з українсько-російських відносин; працює головним чином у Австрії. Професор Віденського університету. Член австрійської академії наук, іноземний член української академії наук, іноземний член Чуваської академії наук. Член редакційної колегії журналу Ab Imperio.
У 1962–1969 роках вивчав східноєвропейську історію та славістику у Віденському та Цюрихському університетах. Був професором Кельнського університету. 1969 року захистив дисертації в Цюрихському університеті, де у 1970–1976 роках працював науковим асистентом. У 1976–1978 роках як габілітаціон-стипендіат вів дослідження у Цюриху, Паріжі, Гельсинкі та Москві.
Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2017) |
Одним із перших західних вчених акцентував увагу на багатоетнічності тодішнього Радянського Союзу та й Росії. Його праця «Росія як поліетнічна імперія» дозволила відійти від монолітної національної історії Росії й побачити інші регіони з цілком відмінними культурними й історичними традиціями. Саме зацікавленість багатоетнічністю привели Каппелера до розробки тем з історії України. Теми його наукових праць про Україну — це український націоналізм, націєтворення, міжетнічні стосунки та історія Галичини. Каппелер також відомий науковими синтезами історії Росії та України.
- іноземний член Національної академії наук України (1996)
- іноземний член Чуваської академії наук (1996)
- дійсний член Австрійської академії наук (2001)
- Премія «Kardinal-Innitzer-Preis» (2006)
- Доктор h.c. Чуваського державного університету (Чебоксари, 2007)
Більш повну бібліографію праць Каппелера можна знайти тут
- Каппелер А. Мала історія України: (переклад з німецької). — Київ : К.І.С, 2007. — 264 с. — ISBN 978-966-7048-82-2.
- Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: виникнення, історія, розпад. — Львів : УКУ, 2005. — 360 с. — ISBN 966-8197-06-2.
- Каппелер А. Національний рух українців у Росії та Галичині: спроба порівняння [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 3бірник наукових праць. Вип. 1 / АН України, Ін-т сусп. наук; ред. кол.: Я. Д. Ісаєвич (гол. ред.), В. І. Горинь (заст. гол. ред., Я. В. Закревська, М. М. Ільницький, М. В. Кашуба, Б. С. Криса (відп. секр.), Ю. Ю. Сливка, Ф. І. Стеблій. — Київ: Наукова думка, 1992. — 228 с.
- Каппелер А. Україна між Сходом і Заходом [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Схід-Захід: історико-культурологічний збірник. Випуск 2. — Харків: Майдан, 1999. — С. 5-12.
- Каппелер А. Мазепинці, малороси, хохли: українці в етнічній ієрархії Російської імперії [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Київська старовина. — 2001. — № 5. — С. 8–20.
- Каппелер А. Структура українського національного руху в Російській імперії // Сучасність. — Кельн. — 1992. — № 7. — С. 48-56.
- Каппелер А. Українсько-російські стосунки у ХІХ столітті: гіпотези та відкриті питання.
- Kappeler A. «Great Russians» and «Little Russians»: Russian-Ukrainian Relations and Perceptions in Historical Perspective [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.] (Donald W.Treagold Papers in Russian, East European, and Central Asian Studies. — Volume 39). — Seattle: Henry M. Jackson School of International Studies, University of Washington, 2003. — 66 pp.
- Kappeler A. Ungleiche Brüder: Russen und Ukrainer vom Mittelalter bis zur Gegenwart (Нерівні брати: росіяни і українці з Середньовіччя до сучасності) [Архівовано 27 квітня 2019 у Wayback Machine.]. — München: Verlag C. H. Beck, 2017. — 267 S. — ISBN 978-3-406-71410-8.
- Каппелер А. Від країни козаків до країни селян. Україна на видноколі Заходу у XVI–XIX ст. (переклад з німецької). — Львів : Літопис, 2022. — 360 с. — ISBN 978-617-7962-17-4.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #115817166 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Исаев Ю. Н. Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
- Ясь О. Каппелер Андреас [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 97. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Ісаєвич Я. Каппелер Андреас [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Мусієнко І. Етнокультурний розвиток українців у Російській та Австро-Угорській імперіях ХІХ — на початку ХХ ст. у науковому доробку А. Каппелєра [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова: Збірка наукових праць, Серія 6: Історичні науки. — Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. — Вип. 6. — С. 158—164.
- Андреас Каппелер [Архівовано 3 січня 2010 у Wayback Machine.](нім.)
- Андреас Каппелер: «Мені залежало на тому, щоб українці були на ментальній карті Європи. Це — мій моральний імператив» [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Україна Модерна.
- Народились 20 вересня
- Народились 1943
- Уродженці Вінтертура
- Випускники Цюрихського університету
- Науковці Віденського університету
- Викладачі Кельнського університету
- Науковці Цюрихського університету
- Члени Національної академії наук України
- Члени Австрійської академії наук
- Іноземні члени Національної академії наук України
- Дослідники історії України
- Дослідники історії Росії
- Австрійські історики
- Швейцарські історики
- Дослідники імперіалізму