Андреас Охнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андреас Охнер
Anderl von Rinn in Judenstein.jpg
Народився 1459[1]
Австрія
Помер 12 липня 1462(1462-07-12)[2][3][4]
Рінн, Інсбрук-Ланд, Тіроль, Австрія
Діяльність дитина-актор

Андреас Охнер фон Рінн (англ. Andreas Oxner) (народ. бл. 1459 р. — 12 липня 1462 р. село Рінн Північний Тіроль, Австрія) — трирічний австрійський хлопчик згідно з кривавим наклепом став жертвою ритуального вбивства святий мученик з римо-католицької церкви. Поминається в церковному календарі 12 липня.

Передісторія[ред. | ред. код]

Під час середньовіччя були часті заяви про ритуальне вбивство, висунуті проти євреїв. Немає жодних доказів, що будь-яке з цих убивств або пов'язаних з ними злочинів взагалі мало якесь відношення до євреїв. Звинувачення і наступні покарання обвинувачених осіб, це приклади антисемітизму. Антисемітизм допомагав владі вивернути увагу вид реальних проблем у суспільстві, злочинів церковної влади, пограбування владою свого народу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Біографія[ред. | ред. код]

Андреас Охнер осиротів у віці 2 років і потрапив в опікунство до свого хресного і родича Майера. Через рік тіло Андреаса знайшли на дереві з жахливими ранами. Майер був заарештований як підозрюваний у вбивстві і свідчив, що він продав дитину жидам, які проходили поруч. Котрі його вбили у найближчому лісі катуванням і відбором крові. На табличці з надписом на церкві Рінна, датованій 1575 роком, є написано, що гроші, отримані за дитину його хресним батьком, перетворилися у листя.

Прославлення[ред. | ред. код]

У 1475, мощі дитини були перенесені до парафіяльній церкви в село Рінн. Місце вбивства дитини, Judenstein-бай в селі Рінн, стало місцем паломництва для вірних католицької церкви У 1642 році, лікар Hyppolyte Guarinoni, який, в той час був прикріплений до жіночого монастиря в (Бегинаж), за розповідями про ритуальні вбивства місцевих австрійських дітей, написав книгу про ці злочини: «Тріумф Крон Marter VND Grabschrift де Хайліг Unschuldigen Kindts» (переклад приблизно як «Мучеництво, перемога прославлення святих дітей»).

У 1753 році папа Бенедикт XIV благословив шанування Андреса Охнера, оголосивши його беатифікацію в 1755 році[5]

В 1816 році Брати Грімм описали життєпис святого мученика при публікації їх першого тому.

У 1893 році з'явилася книга, «Чотири тріольських дітей-жертв жидівського фанатизму» віденського священика Йозефа Deckert.

Сучасні заборони[ред. | ред. код]

Свято св. Андреаса Охнера фон Рінна було викреслено з церковного календаря в 1953 році єпископом з Інсбрука, Полом Руш.

У 1985 році мощі святого мученика були видалені з парафіяльної церкви, а в 1994 році прочитання святого мученика заборонив і єпископ Рейнгольд Stecher.

Сучасні прочитання[ред. | ред. код]

Незважаючи на ці заборони, паломництво в село Рінн завжди проходить щороку у неділю після 12 липня, де присутні місцеві жителі, праві екстремісти і католики-традиціоналісти. Всупереч наказам католицької церкви, науковим даним щодо цієї легенди і недоведеності ритуального вбивства.

Серед прихильників почитання святого мученика є Готфрід Мельцер, со-капелан паломництва, який був «suspens в divinis» і засудженим в Австрії у 1998 році за підбурювання до расової ненависті; Роберт Prantner, богослов і член асоціації Engelwerk, і Курт Крень, колишній єпископ Санкт-Пельтен і президент Ліги Молитви за мир між народами.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Німецькою мовою

  • Rainer Erb[de]: Es hat nie einen jüdischen Ritualmord gegeben. Konflikte um die Abschaffung der Verehrung des Andreas von Rinn. Wien 1989
  • Bernhard Fresacher[de]: Anderl von Rinn. Ritualmordkult und Neuorientierung in Judenstein 1945—1995. Innsbruck und Wien 1998, ISBN 3-7022-2125-5
  • Andreas Maislinger[de] und Günther Pallaver[de]: " Antisemitismus ohne Juden — Das Beispiel Tirol ". In: Wolfgang Plat (Hg.), Voll Leben und voll Tod ist diese Erde. Bilder aus der Geschichte der Jüdischen Österreicher. Herold Verlag, Wien 1988. ISBN 3-7008-0378-8
  • Ingrid Strobl[de]: Anna und das Anderle. Eine Recherche. Frankfurt am Main 1995, ISBN 3-596-22382-2
  • Richard Utz[en]: «Remembering Ritual Murder: The Anti-Semitic Blood Accusation Narrative in Medieval and Contemporary Cultural Memory.» In Genre and Ritual: The Cultural Heritage of Medieval Rituals. Ed. Eyolf Østrem. Copenhagen: Museum Tusculanum Press/University of Copenhagen, 2005. Pp. 145–62.

Посилання[ред. | ред. код]