Андреа Орканья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андреа ді Чоне
Andrea di Cione, Andrea Orcagna
6 Andrea di Cione Orcagna, Madonna with Child, Angels and Saints 1345-50 Saint Louis Museum of Art.jpg
Мадонна з немовлям, ангелами, святими. 1345/50. Музей мистецтва. Сент-Луїс
При народженні Andrea di Cione di Arcangelo
Народження 1308(1308)
Флоренція
Смерть 25 серпня 1368(1368-08-25)
  Флоренція
Національність італієць
Громадянство Флоренція
Діяльність художник, скульптор, архітектор
Напрямок Готика
Твори Вівтарі, сакральний живопис

CMNS: Andrea Orcagna на Вікісховищі

Андреа ді Чоне (італ. Andrea di Cione di Arcangelo), званий Орка́нья (італ. Orcagna) (видозмінене Архангел) (1308 - 25 серпня 1368) - флорентійський художник, скульптор, архітектор, золотар, поет доби середньовіччя.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Табернакль. Костел Орсанмікеле
Танець смерті.

Основи ремесла здобував у майстерні батька золотаря Чіоне і художній майстерні разом з братами Якопо ді Чоне, Нардо ді Чоне, Маттео ді Чоне[2]. Родинна майстерня ді Чоне вийшла на перші ролі у Флоренції після епідемії чуми 1348 року. Згодом був пов'язаний з майстернями Андреа Пізано та Джо́тто ді Бондо́не. Одним з його визначних творів вважають вівтар-поліптик "Христос на троні з святими" для каплиці Строззі у флорентійському костелі Santa Maria Novella (1357). Був майстром мулярів при будівництві костелу Орсанмікеле у Флоренції, де у бічній наві зберігся табернакль його авторства. Був членом найпрестижнішого з семи цехів Флоренції Arte dei Medici e Speziali, куди належали лікарі, фармацевти і малярі. Ймовірно, задля можливості вести будівельні роботи вступив 1352 до цеху каменярів і столярів.

Андреа брав участь у будівництві флорентійського собору Санта-Марія-дель-Фйоре, два роки майстром мулярів на будівництві катедри в Орв'єто[3], де виконав мозаїки на фасаді (1359-1360)). Вважають, що він виконав у Флоренції фрески на хорах костелу Santa Maria Novella, розп'яття у базиліці св. Духа (італ. Santo Spirito)[4], частини Тріумфу смерті в базиліці Санта-Кроче.

Лоджію деї Ланці (італ. Loggia della Signoria) часом називають Лоджія Оркагні (італ. Loggia Orcagni), хоча дослідження показали, що будівництво вів його однофамілець Бенчі ді Чоне.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gert Kreytenberg: Orcagna (Andrea di Cione). Ein universeller Künstler der Gotik in Florenz Philipp von Zabern Verlag, Mainz, München 2000 - ISBN 3-8053-2693-9.
  • Luisa Marcucci: ANDREA di Cione Arcagnuolo. In: Alberto M. Ghisalberti (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). Band 3 (Ammirato–Arcoleo), Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 1961 (italienisch).
  • Orcagna. In: Ulrich Thieme, Felix Becker u. a.: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Band 26, E. A. Seemann, Leipzig 1932.
  • Giorgio Vasari: Vita di D’Andrea di Cione Orcagna. in Vasari: Le vite dei più eccellenti pittori, scultori e architetti. Newton Compton Editori, Rom 2010, ISBN 978-88-541-1425-8, S. 212 ff.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]