Андреа Соларіо

Андреа Соларіо
Народження	1460[…]  Мілан, Міланське герцогство
Смерть	1524[…]
	Мілан, Міланське герцогство
Країна	Міланське герцогство Швейцарія
Вчитель	Леонардо да Вінчі
Діяльність	художник, візуальний митець
Напрямок	Відродження
Твори	Христос, що несе хрестd, Розп'яття Христове, Голова святого Івана Хрестителяd, Ecce Homo, Salome with John the Baptist's headd і Last Supperd
Батько	Guiniforte Solarid
Брати, сестри	П'єтро Антоніо Соларіd і Крістофоро Соларіd
Родичі	Georges d'Amboised
Роботи в колекції	Штедель, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен, Нантський музей образотворчого мистецтва, Художній музей Волтерс, Музей мистецтв Філадельфії, Національна галерея, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей історії мистецтв, Художня галерея Єльського університету, Детройтський інститут мистецтв, Музей витончених мистецтв Поd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Музей фюрера, Музей Фіцвільяма, Музей ордену святого Іванаd, Музей Боуз, Ашмолеан музей, Брера, Музей Польді-Пеццолі, Galleria Estensed, Пінакотека замку Сфорца, Музей образотворчих мистецтв, Musea Brugged, Schorr Collectiond, Tongerlo Abbeyd і Галерея Борґезе
Андреа Соларіо у Вікісховищі

А́ндреа Сола́ріо (італ. Andrea Solario, справжнє прізвище — дель Гоббо (італ. del Gobbo); 1460, Мілан — 1524, там само) — італійський живописець, леонардеск.

Біографія

Справжнє ім'я Андреа дель Гоббо. Народився в 1460 році в Мілані. Перші уроки живопису отримав від свого брата Крістофоро, видатного скульптора й архітектора. Ймовірно, Соларіо супроводжував свого брата у Венеції, де зазнав значного впливу живописної манери Антонелло да Мессіна, який проявився в його портретній творчості: особливо це помітно в його портреті «Чоловік з гвоздикою» (бл. 1495, Національна галерея, Лондон). На формування живописного стилю Соларіо також значною мірою вплинула творчість Леонардо да Вінчі, риси стилю якого присутні в багатьох роботах художника, особливо в його мадоннах і жіночих образах. Художник увійшов в історію образотворчого мистецтва як один з найбільш значних послідовників Леонардо.

У 1507—1509 жив і працював у Франції при дворі короля Людовика XII, а перед своїм поверненням на батьківщину, ймовірно, відвідав Фландрію: це припущення може пояснити яскраво виражені риси фламандського мистецтва у його пізніх роботах з їхнім гармонічним і детально змальованим пейзажним фоном.

Помер у 1525.

Вибрані твори

• «Чоловік із гвоздикою», бл. 1495, Національна галерея, Лондон
• «Портрет чоловіка», 1497, Музей витончених мистецтв, Бостон
• «Портрет чоловіка», бл. 1500, Пінакотека Брера, Мілан
• «Розп'яття», 1503, Лувр, Париж
• «Шарль д'Амбуаз», бл. 1507, Лувр, Париж
• «Голова Івана Хрестителя», 1507, Лувр, Париж
• «Мадонна із зеленою подушкою», бл. 1507, Лувр, Париж
• «Соломея з головою Івана Хрестителя», 1507, Музей історії мистецтв, Відень

Галерея

• 
  «Чоловік із гвоздикою», бл. 1495, Національна галерея, Лондон
• 
  Лютнистка. 1520-е гг. Дерево, олія. Палаццо Барберіні, Рим
• 
  Жорж д'Амбуаз II, бл.1507. Дерево, олія. Лувр, Париж
• 
  Благовіщення. 1506. Дерево, олія. Лувр, Париж
• 
  Саломея з головою Іоанна Хрестителя. Між 1506 і 1507. Дерево, олія. І, Нью-Йорк
• 
  Голова Іоанна Хрестителя. 1507. Дерево, олія. Лувр, Париж
• 
  Мадонна з Немовлям. Приватна збірка, Парма
• 
  Ecce Homo. бл. 1506. Дерево, олія. Музей Польді-Пеццолі, Мілан
• 
  П'єта (Оплакування Христа). бл. 1510. Полотно, олія. Лувр, Париж

Література

• Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин.— СПб : ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)