Андреа дель Сарто
Андреа дель Сарто | ||||
---|---|---|---|---|
Andrea del Sarto | ||||
Автопортрет | ||||
При народженні | Andrea d'Agnolo di Francesco di Luca di Paolo del Migliore | |||
Народження |
16 липня 1486![]() | |||
Смерть | 29 вересня 1530 (44 роки) | |||
![]() (чума) | ||||
Поховання | ||||
Країна |
![]() | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | П'єро ді Козімо | |||
Діяльність | художник, рисувальник | |||
Напрямок | живопис | |||
Роки творчості | 1501[1] — 1530[1]–1530[1] | |||
Вплив | Леонардо да Вінчі, Фра Бартоломео, Мікеланджело | |||
Вчитель | П'єро ді Козімо і Raffaellino del Garbod | |||
Відомі учні | Якопо Понтормо | |||
Твори | «Мадонна з гарпіями» (1517) | |||
У шлюбі з | Lucrezia del Feded | |||
| ||||
![]() |
Андре́а Дель Са́рто (Вануччі Франческо) (16 липня 1486, Флоренція, Флорентійська республіка — 29 вересня 1530, Флоренція, Флорентійська республіка) — італійський художник епохи Відродження, представник флорентійської школи Високого Відродження, один з портретистів свого часу. Ним створені монументальні, величні вівтарні картини («Мадонна з гарпіями», 1517), фрескові цикли у флорентійських монастирях.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у місті Флоренція. Навчався у художника П'єро ді Козімо. Але значно більший вплив на становлення художньої манери Андреа дель Сарто мали твори Леонардо да Вінчі, Фра Бартоломео, Мікеланджело. На запрошення короля Франції Франциска I у 1518—1519 рр. працював у Парижі.
Помер на 45 році життя у Флоренції.
Творчість[ред. | ред. код]
Палітра Андреа дель Сарто відрізнялась соковитістю і приємними кольоровими переходами. В релігійних образах є надзвичайна орієнтація на уславлені і занадто ідеалізовані типи мадон, жінок-святих, маленького Христа та Івана Хрестителя. Вивчення композиції Мікеланджело в тондо «Свята Родина» кепсько вплинуло на картини дель Сарто, бо персонажі дель Сарто втратили героїчний характер, а картини свідчать про втрату індивідуальності художником. Сарто став одним з малосамостійних послідовників Мікеланджело та народження маньєристів Флоренції. Фреска дель Сарто «Таємна вечеря» свідчить про добре вивчення подібної композиції Леонардо в Мілані, але втратила драматизм і психологічну напруженість персонажів Леонардо.
Самостійнішим він залишився у своїх портретах, де пропадала орієнтація на чужі зразки і авторитети.
Країни світу, де зберігають твори дель Сарто[ред. | ред. код]
- Іспанія
- Італія
- Німеччина
- Росія
Галерея[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Сарто // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андреа дель Сарто |
- ↑ а б в RKDartists
- Народились 16 липня
- Народились 1486
- Померли 29 вересня
- Померли 1530
- Флорентійські художники
- Художники епохи Відродження
- Художники XV століття
- Художники XVI століття
- Уродженці Флоренції
- Померли від чуми
- Померли у Флоренції
- Поховані у Флоренції
- Майстри фресок
- Художники, чиї твори перебувають у суспільному надбанні