Андреа дель Сарто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андреа дель Сарто
Andrea del Sarto
Andredelsartoselfportrait.jpeg
Автопортрет
При народженні Andrea d'Agnolo di Francesco di Luca di Paolo del Migliore
Народження 16 липня 1486(1486-07-16)
Flag of Florence.svg Флоренція, Флорентійська республіка (нині Італія)
Смерть 29 вересня 1530(1530-09-29) (44 роки)
  Flag of Florence.svg Флоренція, Флорентійська республіка (нині Італія)
(чума)
Поховання
Країна Bandiera Firenze Calcio Storico.svg Флорентійська республіка
Жанр живопис
Навчання П'єро ді Козімо
Діяльність художник, рисувальник
Напрямок живопис
Роки творчості 1501[1]1530[1]1530[1]
Вплив Леонардо да Вінчі, Фра Бартоломео, Мікеланджело
Вчитель П'єро ді Козімо і Raffaellino del Garbod
Відомі учні Якопо Понтормо
Твори «Мадонна з гарпіями» (1517)
У шлюбі з Lucrezia del Feded

CMNS: Андреа дель Сарто у Вікісховищі

Андре́а Дель Са́рто (Вануччі Франческо) (16 липня 1486(14860716), Флоренція, Флорентійська республіка — 29 вересня 1530, Флоренція, Флорентійська республіка) — італійський художник епохи Відродження, представник флорентійської школи Високого Відродження, один з портретистів свого часу. Ним створені монументальні, величні вівтарні картини («Мадонна з гарпіями», 1517), фрескові цикли у флорентійських монастирях.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у місті Флоренція. Навчався у художника П'єро ді Козімо. Але значно більший вплив на становлення художньої манери Андреа дель Сарто мали твори Леонардо да Вінчі, Фра Бартоломео, Мікеланджело. На запрошення короля Франції Франциска I у 1518—1519 рр. працював у Парижі.

Помер на 45 році життя у Флоренції.

Творчість[ред. | ред. код]

Палітра Андреа дель Сарто відрізнялась соковитістю і приємними кольоровими переходами. В релігійних образах є надзвичайна орієнтація на уславлені і занадто ідеалізовані типи мадон, жінок-святих, маленького Христа та Івана Хрестителя. Вивчення композиції Мікеланджело в тондо «Свята Родина» кепсько вплинуло на картини дель Сарто, бо персонажі дель Сарто втратили героїчний характер, а картини свідчать про втрату індивідуальності художником. Сарто став одним з малосамостійних послідовників Мікеланджело та народження маньєристів Флоренції. Фреска дель Сарто «Таємна вечеря» свідчить про добре вивчення подібної композиції Леонардо в Мілані, але втратила драматизм і психологічну напруженість персонажів Леонардо.

Самостійнішим він залишився у своїх портретах, де пропадала орієнтація на чужі зразки і авторитети.

Країни світу, де зберігають твори дель Сарто[ред. | ред. код]

  • Іспанія
  • Італія
  • Німеччина
  • Росія

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в RKDartists