Андрейчин Михайло Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Антонович Андрейчин
Михайло Антонович Андрейчин, лютий 2017
Михайло Антонович Андрейчин, лютий 2017
Народився 22 лютого 1940(1940-02-22) (77 років)
с. Веселівка, Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Тернопільський державний медичний університет
Галузь наукових інтересів медицина
Заклад Тернопільський державний медичний університет
Посада завідувач кафедри інфекційних хвороб
Вчене звання професор, академік
Науковий ступінь доктор медичних наук
Відомий завдяки: лікар-інфекціоніст, епідеміолог
Діти сини Сергій та Юрій
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України
Відзнака Тернопільської міської ради


CMNS: Андрейчин Михайло Антонович на Вікісховищі

Миха́йло Анто́нович Андрейчин (нар. 22 лютого 1940, с. Веселівка, Україна) — український вчений у галузі інфекційних хвороб, епідеміології та військової епідеміології.

Наукові ступені, звання[ред.ред. код]

Ім'я Михайла Андрейчина внесено у Всесвітній бібліографічний довідник видатних людей «Хто є Хто» (1999).

Відзнаки[ред.ред. код]

Життєпис[ред.ред. код]

Михайло Антонович Андрейчин народився 22 лютого 1940 року в селі Веселівка (пізніше мешканці переселені в с. Дворіччя) Теребовлянського району Тернопільської області тодішньої УРСР.

Закінчив Копичинецьку середню школу, Тернопільський медичний інститут (1963). Працював терапевтом у Бережанському районі.

Від 1966 — у Тернопільському медичному інституті (нині університет): клінічний ординатор, асистент, доцент, професор. З 1981 р. — завідувач кафедри інфекційних хвороб та епідеміології . У 1983—2004 — проректор з наукової роботи. У цей період значно зріс науковий потенціал університету, який за відсотком викладачів з науковими ступенями і показниками науково-дослідної роботи став одним із провідних серед вищих медичних навчальних закладів України.

У 1997 році очолив ініціативну групу, зусиллями якої створено Асоціацію інфекціоністів України. Відтоді й донині є президентом Асоціації. За його керівництва проведено 5 з'їздів інфекціоністів України, 38 пленумів і науково-практичних конференцій, рекомендації яких враховуються Міністерством охорони здоров'я. 

Наукова діяльність[ред.ред. код]

На відкритті пам'ятної дошки товариству «Громада» (третій зліва)
Учасники IX з'їзду інфекціоністів України, який відбувся 7–9 жовтня 2015 року в санаторії «Медобори»

У 1971 році захистив кандидатську дисертацію, у 1981 — докторську дисертацію, у 1983 — отримав звання професора.

Михайло Андрейчин описав сім раніше невідомих клінічних симптомів інфекційних хвороб. Уперше розробив термографічну семіотику гострих респіраторних інфекцій, вірусних гепатитів, харчових токсикоінфекцій, шигельозу, лептоспірозу, оперізувального герпесу та інших і запропонував термографічні критерії їх диференційної діагностики.

Отримав нові дані про біохімічні та імунологічні процеси, дисфункцію ендотелію при вірусних гепатитах, формування фетоплацентарної недостатності у вагітних на тлі цих гепатитів, ризики розвитку первинного раку печінки. Поглибив знання про механізм лікувальної дії різних видів ентеросорбентів, антиоксидантів, гепатопротекторів, імуностимуляторів й обґрунтував доцільність їхнього поєднаного застосування при інфекційних захворюваннях.

Запропонував метод колоносорбції при гострих кишкових інфекціях, що суттєво пришвидшує клінічне одужання і забезпечує санацію кишечнику від патогенних мікроорганізмів без додаткового застосування антибактерійних засобів. Науковцем доведено можливість підвищити лікувальну ефективність рекомбінантних α-інтерферонів та індукторів інтерфероноутворення при вірусних гепатитах за умови попередньої дезінтоксикації організму ентеросорбентами. Розроблено аерозольну інтерферонотерапію гострих респіраторних вірусних інфекцій і вперше апробовано новий вітчизняний препарат нуклеїнової кислоти (нуклекс) й доведено їх високу клінічну ефективність. Отримано і впроваджено в лікарську практику протилептоспірозний алогенний імуноглобулін, за допомогою якого вдалося утричі знизити летальність при тяжких формах недуги.

Ініціатор створення та автор двох підручників з військової епідеміології (2002, 2015), які впроваджені у навчальний процес на профільних кафедрах медичних університетів і Української військово-медичної академії.

Науковець узагальнив світовий досвід з медичної протидії біотероризму і розробив низку пропозицій для лікувально-профілактичних закладів й Міністерства охорони здоров'я.

Науковий доробок[ред.ред. код]

Опублікував серію статей з актуальних питань медичної протидії біотероризму, військової епідеміології, біоетики та історії боротьби з інфекційними хворобами в Україні. Долучився до складання навчальних програм і перших компакт-дисків та віртуальних програм з епідеміології та інфекційних хвороб і входження медичних університетів України в Європейський освітній простір.

Професор Михайло Андрейчин — автор та співавтор 670 наукових і понад 200 публіцистичних і науково-популярних праць, у тому числі 47 книжок (монографій, підручників, посібників, довідників). Має 61 патент і авторське свідоцтво на винаходи. Підготував 17 докторів і 36 кандидатів наук.

Ініціатор створення і головний редактор щоквартального всеукраїнського науково-медичного журналу «Інфекційні хвороби» (з 1995 р., вже видано 86 числа), член наукової ради Національної Академії медичних наук України. З 2003 р. очолює Тернопільський осередок Наукового товариства імені Шевченка, за його редакцією випущено 10 томів наукових праць осередку та ряд інших видань.

Член 14 редакційних рад медичних журналів (протягом різних років).[5]

Основні праці[ред.ред. код]

Основні наукові та навчальні праці (самостійні або у співавторстві):

  • « Бактериальный эндотоксикоз» (Саратов; 1991. — 239 с.)
  • «Посібник з анатомії і клінічної термінології» (Київ; Здоров'я, 1993. — 223 с.)
  • «Важливі зоонози» (Київ; Здоров'я, 1994. — 253 с.)
  • «Довідник фельдшера у двох книгах» (Київ; Здоров'я, 1997. — 1421 с.)
  • «Бактериальные диареи» (Київ; Здоров'я, 1998. — 412 с.)
  • «Епідеміологія» (Тернопіль; Укрмедкнига, 2000. — 381 с.)
  • «Шигельоз» (Тернопіль; Укрмедкнига, 2002. — 362 с.)
  • «Епідеміологія екстремальних умов з курсом військової епідеміології» (Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 270 с.),
  • «Біотероризм. Медична протидія» (Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. — 300 с.)
  • «Infectious diseases» (Тернопіль; Укрмедкнига, 2007. — 500 с.)
  • «Черевний тиф (нове про патогенез, діагностика, лікування)» (Харків, 2009. — 142 с.)
  • «Вірусні гепатити і рак печінки» (Тернопіль: ТДМУ, 2010. — 188 с.)
  • «Атлас інфекційних хвороб» (Тернопіль: ТДМУ, 2010. — 248 с.)
  • «Гострі респіраторні вірусні інфекції» (Тернопіль: ТДМУ, 2011. — 304 с.)
  • «Медсестринство при інфекційних хворобах: підручник» (Тернопіль: ТДМУ, 2011. — 472 с.)
  • «Епідеміологія: підручник» (Вінниця: Нова Книга, 2012. — 576 с.)
  • «Інфекційні хвороби: підручник» (Київ: ВСВ «Медицина», 2012. — 728 с.)
  • «Infectious diseases» (Чернівці: вид-во БДМУ, 2013. — 336 с.)
  • «Професійні інфекційні хвороби» (Київ: ВД «Авіцена», 2014. — 528 с.)
  • «Військова епідеміологія з епідеміологією надзвичайних ситуацій» (Тернопіль: ТДМУ, 2015. — 320 с.)
  • «Асоціація інфекціоністів України: Довідник» (Тернопіль: ТДМУ, 2015. — 261 с.)
  • «Бібліографія» (Тернопіль: ТДМУ, 2015. — 111 с.)
  • «Лептоспіроз: монографія» (Тернопіль: ТДМУ, 2016. — 276 с.)

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Андрейчин М. А. Влияние желчных кислот и желчи на неспеци­фическую резистентность организма / М. А. Андрейчин // Иммуно­логическая реактивность в патологии. — К. ; Винница, 1979. — С. 9–10.
  • Андрейчин М. А. Антимикробные свойства желчи и желчных кислот / М. А. Андрейчин // Антибиотики. — 1980. — № 12. — С. 936—939.
  • Андрейчин М. А. Лечебная эффективность лизоцима при холемии / М. А. Андрейчин // Актуальные вопросы фармакологии и токсикологии : 4-й съезд фармакологов УССР: тезисы. — Тернополь, 1981. — С. 7–8.
  • Андрейчин М. А. Клінічні аспекти ранньої діагностики вітряної віспи / М. А. Андрейчин // Педіатрія, акушерство і гінекологія. — 1983. — № 6. — С. 19–20.
  • Андрейчин М. А. Микрофлора желчи при воспалительных забо­ле­ваниях печени и желчных путей. Обзор литературы / М. А. Андрейчин // Врачебное дело. — 1984. — № 5. — С. 4–9.
  • Андрейчин М. А. Усовершенствование обследования больных остры­ми кишечными заболеваниями / М. А. Андрейчин, Н. Д. Чемич, А. С. Луцук // Кишечные инфекции. — К., 1988. — Вып. 20. — С. 75–78.
  • Андрейчин М. А. Дистанционная термография в диагностике острых респираторных вирусных инфекций / М. А. Андрейчин. — Деп. в НПО «Союзинформ» 29.11.89, № Д-18827.
  • Андрейчин М. Термографічна семіотика інфекційних хвороб / М. Ан­дрейчин // Тернопілля'95 : регіональний річник. — Тернопіль: Збруч, 1995. — С. 279—285.
  • Андрейчин М. А. Досягнення і перспективи фармакотерапії вірус­них гепатитів / М. А. Андрейчин // Інфекційні хвороби. — 1996. — № 3. — С. 5–11.
  • Андрейчин М. А. Гострі респіраторні хвороби: лекції / М. А. Ан­дрей­чин. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. — 38 с.
  • Методи дослідження ендогенної інтоксикації організму: метод. рек. / М. А. Андрейчин, М. Д. Бех, В. В. Дем'яненко [та ін.]. — К., 1998. — 31 с.
  • Андрейчин М. А. Досягнення в терапії бактерійних діарей і шляхи її оптимізації / М. А. Андрейчин // Інфекційні хвороби. — 2000. — № 1. — С. 5–11.
  • Андрейчин М. А. Вірусні гепатити: лекція / М. А. Андрейчин. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 51 с.
  • Андрейчин М. А. Оптимізація навчального процесу комп'ютерними засобами на кафедрі інфекційних хвороб і епідеміології / М. А. Андрейчин // Сучасні інфекції. — 2002. — № 1. — С. 95–100.
  • Епідеміологія екстремальних умов з курсом військової епідеміології / М. А. Андрейчин, В. С. Копча, О. Д. Крушельницький, В. В. Нарожнов. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 270 с.
  • Андрейчин М. А. З джерел християнської духовності Київської Русі / М. А. Андрейчин // Переяслав (1654) в історії Української Церкви: наук. зб. — К. ; Тернопіль, 2003. — С. 46–50
  • Андрейчин М. Найстаріше товариство науковців — за волевияв­лення народу / М. Андрейчин // Вільне життя. — 2004. — 4 грудня. — № 131—132. — С. 2.
  • Андрейчин М. А. Біоетика і емпатія / М. А. Андрейчин // Христи­янське милосердя і світська емпатія: деонтологічний аспект: наук. зб. — К. ; Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. — С. 61–65.
  • Андрейчин М. А. Нові етіологічні форми інфекційних хвороб / М. А. Андрейчин // Інфекційні хвороби. — 2005. — № 1. — С. 59–68.
  • Андрейчин М. А. Українські наукові школи інфекціоністів у ми­нулому і тепер / М. А. Андрейчин // Інфекційні хвороби. — 2006. — № 1. — С. 69–72.
  • Талант і доля львівського мікробіолога, творця висипнотифозної вакцини Рудольфа Стефана Вейля / М. Андрейчин, B. Копча, В. Гальота, М. Павловська // Українсько-польські відносини: вчора і сьогодні: зб. праць Тернопільського міського осередку Наукового товариства ім. Шевченка. — Тернопіль, 2007. — Т. 3. — С. 192—200.
  • Андрейчин М. А. Профілактична імунізація і антивакцинальний рух / М. А. Андрейчин // Інфекційні хвороби у клінічній та епідеміологічній практиці: матеріали наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоніс­тів України, 21–22.05.2009 р., м. Львів. — Тернопіль: ТДМУ, 2009. — С. 237—239.
  • Андрейчин М. А. Інфекційна захворюваність в Україні: ілюзії та реа­лії / М. А. Андрейчин // Здоров'я України. — 2010. — № 18 (247). — С. 29 ; 33.
  • Клініко-патогенетичне обґрунтування ентеросорбційної терапії інфекційних хвороб / М. А. Андрейчин, В. Г. Ніколаєв, Я. І. Йосик, О. Ю. Бідованець // Інфекційні хвороби. — 2010. — № 4. — С. 63–69.
  • Андрейчин М. А. Пандемія грипу в 2009 році: деякі підсумки і набу­тий досвід / М. А. Андрейчин // Науково-інформаційний вісник АН ВО України. — 2011. — № 1. — С. 62–68.
  • Андрейчин М. А. Лікувальна ефективність ентеросгелю при гострих респіраторних вірусних інфекціях / М. А. Андрейчин, В. Г. Ніколаєв, Я. І. Йосик // Інфекційні хвороби. — 2011. — № 1. — С. 25–28.
  • Андрейчин М. А. Медична допомога інфекційним хворим в Україні: проблеми і шляхи їх розв'язання / М. А. Андрейчин // Інфекційні хворо­би. — 2012. — № 1. — С. 5–7.
  • Андрейчин М. Загроза гарячки Ебола / М. Андрейчин // Вільне життя плюс. — 2014. — 19 вересня. — № 76 (15604). — С. 4.
  • Andrejczyn M. Leczenie ciezkich postaci leptospirozy / M. Andrejczyn, N. Wasyliewa // Przeglad epidemiologiczny. — 2000. — Т. 54, Supl. 2. — S. 37–38.
  • Andreychyn M. Chronic hepatitis C antiviral treatment by interferon inductors / M. Andreychyn, I. Hospodarskyy, I. Ishchuk // XVI Zjazd Polskiego Towarzystwa Epidemiologow і Lekarzy Chorob Zakaznych, Bialystok, 5–7.06.2003. — S. 26.
  • Kopcha V. Update to shigellosis therapy / V. Kopcha, M. Andreychyn // XVI Zjazd Polskiego Towarzystwa Epidemiologow і Lekarzy Chorob Zakaznych, Bialystok, 5–7.06.2003. — Bialystok: S. J., 2003. — P. 239.
  • Iosyk I. I. Etiological structure and treatment of acute respiratory viral infections in among epidemic period / I. I. Iosyk, Z. Yu. Tkachuk, M. A. An­dreychyn // Options VIII for the control of Influenza. — Cape Town, South Africa, 5–10 September 2013.
  • Optimization of lambliasis microscopic diagnostics by the method of polarized fluorescence for patients with rosacea and urticarial / Maryana Kovalchuk, Mariia Shkilna, Mykhailo Andreychyn [et al.] // Our Dermatol. Online. — 2013. — Vol. 4, N 3. — P. 287—289.
  • Andreychyn Mykhailo. Effect of antiretroviral therapy on survival of HIV/Tb-infected patients in Ukraine / Mykhailo Andreychyn, Dmytro Zhyvytsia // Our Dermatol Online. — 2013. — Vol. 4, N 1. — Р. 149—152 // Our Dermatology Online (Nasza dermatologia online).
  • Iosyk Ia. Interleukins Profile in Patients with Acute Respiratory Viral Infections / Ia. Iosyk, N. A. Vasylyeva, M. A. Andreychyn // Influenza and Other Respiratory Virus Infections: Advances in Clinical Management: Third isirv-Antiviral Group Conference (June 4–June 6, 2014, Keio Plaza Hotel, Tokyo, Japan). — P. 54.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Науковець ТДМУ став дійсним членом (академіком) НАМН України // Сайт ТДМУ. — 2017. — 1 червня.
  2. Уніят В., Федечко М. Вони із Лепківської сотні / Віктор Уніят, Мар'ян Федечко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 6 (24 січ.).
  3. Тернопільські медики нагороджені відзнаками народної шани // Тернопільська обласна рада. — 2017. — 1 лютого.
  4. Професор ТДМУ отримав пам'ятну медаль «Знання, душу, серце — людям» // Сайт ТДМУ.
  5. Журнал «Профілактична медицина».

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]