Перейти до вмісту

Андрей Бабіш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрій Бабіш
чеськ. Andrej Babiš
Андрій Бабіш
Андрій Бабіш
Прем'єр-міністр Чехії
Нині на посаді
На посаді з9 грудня 2025
ПрезидентПетр Павел
ПопередникПетр Фіала
Прем'єр-міністр Чехії
6 грудня 2017 — 28 листопада 2021
ПрезидентМілош Земан
ПопередникБогуслав Соботка
НаступникПетр Фіала
Перший заступник Прем'єр-міністра Чехії
29 січня 2014 — 24 травня 2017
ПрезидентМілош Земан
Прем'єр-міністрБогуслав Соботка
ПопередникЯн Фішер
НаступникРічард Брабек
Міністр фінансів Чехії
29 січня 2014 — 24 травня 2017
ПрезидентМілош Земан
Прем'єр-міністрБогуслав Соботка
ПопередникЯн Фішер
НаступникІван Пільни
Народився2 вересня 1954(1954-09-02) (71 рік)
Братислава, Чехословаччина Чехословаччина
Відомий якбізнесмен, політик, економіст, підприємець Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиAgrofertd Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоЧехословаччина Чехословаччина →
Чехія Чехія,
Словаччина Словаччина
НаціональністьСловак
ОсвітаЕкономічний університет в Братиславі
Alma materЕкономічний університет в Братиславі Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяКомуністична партія Чехословаччини (1980—1989)
ANO 2011 (з 2012)
БатькоШтефан Бабіш
МатиАдріана Бабішова
У шлюбі зБеата Адамовічова (до 2017)
Моніка Бабішова (з 2017)
ДітиАдріана Бабішова-мол.
Андрей Бабіш-мол.
Вів'єн Бабішова
Фредерік Бабіш
БратиАлександр Бабіш
Професіябізнесмен, політик і економіст
Нагороди
ПреміїМіністр фінансів року з європейських країн, що розвиваються (2016 рік),
«Зелена перлина» (2013)
Підпис
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Андрей Бабіш (чеськ. Andrej Babiš; нар. 2 вересня 1954(19540902), Братислава, Чехословаччина) — чеський політик і бізнесмен, прем'єр-міністр Чехії з 2017 по 2021 рік та з 2025 року. Раніше обіймав посаду міністра фінансів та віцепрем'єр-міністра з 2014 по 2017 рік. Бабіш є лідером-засновником політичної партії ANO, яку він очолює з 2012 року.

Народився в Братиславі, а на початку 1990-х років переїхав до Чехії. Протягом тривалої бізнес-кар'єри він став однією з найбагатших людей у Чехії, чий чистий капітал у лютому 2024 року, за даними Forbes, оцінювався приблизно в 3,5 мільярда доларів[1]. Бабіш заробив більшу частину свого статку як засновник і власник Agrofert(інші мови), однієї з найбільших холдингових компаній країни[2]. Його часто називають олігархом через використання значного економічного, політичного та медійного впливу на свою користь[3][4][5].

6 грудня 2017 року Бабіша було офіційно призначено прем'єр-міністром Чехії після того, як партія ANO отримала найбільшу кількість голосів серед усіх партій, які балотувалися на чеських виборах 2017 року. На момент вступу на посаду він був, серед інших, найстаршою та найбагатшою людиною, яка коли-небудь ставала прем'єр-міністром Чехії, а також першим представником партії, відмінної від Громадянської демократичної партії чи Соціал-демократичної партії. Крім того, Бабіш також був першим прем'єр-міністром, народженим за межами Чехії, першим, хто мав подвійне громадянство, і першим, чия рідна мова не є чеською.

Його адміністрація підвищила пенсійний вік та знизила пенсії, водночас збільшивши податкові пільги на дітей та зарплати високопосадовців. Серед основних політичних подій його каденції — висилка понад 80 російських дипломатів та шпигунів після розкриття інформації про причетність Росії до вибухів у Врбєтиці 2014 року[6] та пандемія COVID-19[7].

17 грудня 2021 року, після виборів 2021 року, Бабіша на посаді прем'єр-міністра змінив Петр Фіала. Бабіш був кандидатом на президентських виборах у Чехії 2023 року та програв у другому турі Петру Павелу. Він очолив свій рух ANO на виборах у жовтні 2025 року як кандидат на посаду прем'єр-міністра, на яких партія посіла перше місце з 34,5 % голосів[8].

Після звинувачень у незаконному отриманні анонімною компанією, яку він контролював, субсидії у розмірі 2 мільйонів євро з Європейського фонду регіонального розвитку, Бабіш перебував під розслідуванням як чеської поліції, так і Європейського бюро з боротьби з шахрайством (OLAF) з 2015 по 2017 рік. Його позбавили парламентської недоторканності та офіційно висунули звинувачення 9 жовтня 2017 року[9]. Його остаточно виправдали за звинуваченнями у лютому 2024 року[10].

Бабіш постійно зазнає критики з низки питань, включаючи ймовірний конфлікт інтересів, його минулу роль у Державній службі безпеки, звинувачення у залякуванні політичних опонентів, проросійських поглядах[11] та популізмі[12]. Бабіш залишається одним із найпопулярніших та найсуперечливіших політиків у Чехії[13][14][15].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько — Штефан Бабіш, за часів комуністичної влади був компартійним зовнішньоторговим функціонером, дипломатом; працював торговим консультантом в ООН і представляв Чехословаччину в переговорах GATT. Завдяки цьому Бабіш провів своє дитинство у Парижі та Женеві. Після закінчення 1974 року гімназії в Женеві навчався на торговому факультеті економічного Вищої господарської школи Братислави (1974—1978) за фахом «міжнародна торгівля».

Після закінчення вишу 1978 року він став кандидатом, а 1980 — членом Компартії Чехословаччини. 1985 року Бабіш поїхав до Марокко працювати у чехословацькій зовнішньоекономічній компанії Petrimex, звідки він повернувся до Праги лише після Оксамитової революції 1991 року.

За даними словацького Інституту національної пам'яті, у 1980-х роках був агентом чехословацької Служби Державної безпеки (Státní bezpečnost, StB), схожої на КДБ СРСР.[16]

Політика

[ред. | ред. код]

Діяльність Бабіша на посаді прем'єра Чехії викликає часте обурення і протести серед населення.

4 червня 2019 року на акцію протесту проти Бабіша на вулиці Праги вийшло 120 тисяч осіб. Учасники вимагали відставки Андрея та забезпечення незалежності судів[17].

16 листопада 2019 року в парку Летна пройшов мітинг з вимогами до Бабіша або відмовитись від бізнесу, або піти у відставку. За даними організаторів, асоціації «Мільйон миттєвостей», у протестах взяли участь 300 тисяч осіб, за даними поліції — акція нараховувала близько 200 тисяч учасників[18].

10 грудня 2019 року в Празі відбувся новий мітинг щодо відставки Бабіша. За оцінками організаторів, у ньому взяли участь 60 тисяч осіб, поліція заявила про 35 тис.[19][20].

11 листопада 2021 року уряд Чехії, очолюваний головою політичного руху ANO («Акція незадоволених громадян») Андрієм Бабішем, подав у відставку[21].

Бабіша було призначено на посаду прем'єр-міністра 9 грудня 2025 року як голову коаліції, що складається з партій ANO 2011, «Автомобілісти за себе» та «Свобода і пряма демократія»[22].

Кримінальні справи

[ред. | ред. код]

Бабіш є фігурантом двох справ, які розслідують чеська поліція і Європейське бюро з боротьби зі шахрайством. Крім іншого, його звинувачують у шахрайстві при отриманні дотаційних коштів від ЄС на свою фірму «Гніздо лелеки»[23].

Бабіша звинувачували в незаконному привласненні субсидії розміром 2 млн євро, отриманої 2009 року від Євросоюзу на будівництво конференц-центру Stork's Nest у передмісті Праги. Розслідування стало основною причиною відмови чеських політичних партій співпрацювати з партією влади ANO, що належить Андрею.

У вересні 2019 року прокурор Праги зупинив розслідування проти Бабіша, членів його сім'ї та інших осіб[24].

9 січня 2023 року, напередодні президентських виборів, суд у Празі виправдав Бабіша за звинуваченнями в шахрайстві із субсидіями Європейського союзу на суму 2 млн євро, згідно зі словами судді — у зв'язку з невиявленням у його діях складу злочину. Державне обвинувачення має право подати апеляцію[25][23].

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Бабіш удруге одружений, має чотирьох дітей: двох від першого шлюбу та двох від другого шлюбу.

13 листопада 2018 року журналісти Сабіна Слонкова та Їржі Кубік оприлюднили результати власного розслідування, яке дійшло висновку, що прем'єр силоміць вивіз свого сина Андрея з Чехії, щоби сховати його від слідства, та утримував його в анексованому Криму. Син політика в розмові з журналістами підтвердив цю інформацію.[26]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Andrej Babis. Forbes (англ.). Процитовано 8 жовтня 2025.
  2. ↑ Končím ve vedení Agrofertu, tvrdí Babiš. Majitelem ale zůstává, sám si podepsal výpověď. Hospodářské noviny (HN.cz) (чес.). 21 січня 2014. Процитовано 8 жовтня 2025.
  3. ↑ Czech president is Russia's Trojan Horse. EUobserver (англ.). 10 червня 2016. Процитовано 8 жовтня 2025.
  4. ↑ Foxall, Ola Cichowlas, Andrew (9 жовтня 2025). Now the Czechs Have an Oligarch Problem, Too. Foreign Policy (амер.). Процитовано 8 жовтня 2025.
  5. ↑ Oligarcha Babiš je hrozbou pro demokracii, píší v USA. www.tyden.cz (чес.). Процитовано 8 жовтня 2025.
  6. ↑ Janicek, Karel (22 квітня 2021). Czechs expel more Russians in dispute over 2014 depot blast. AP News (англ.). Процитовано 8 жовтня 2025.
  7. ↑ Czech PM Andrej Babiš under fire for ‘chaotic’ coronavirus response. POLITICO (брит.). 21 лютого 2021. Процитовано 8 жовтня 2025.
  8. ↑ Вибори в Чехії: перемогла партія євроскептика Бабіша. Що це значить для України. BBC. Процитовано 5 жовтня 2025.
  9. ↑ Czech election front-runner charged with subsidy fraud. POLITICO (брит.). 9 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2025.
  10. ↑ Mám radost, napsal Babiš. Soud zopakoval, že mu vinu nelze prokázat - Seznam Zprávy. www.seznamzpravy.cz (чес.). 14 лютого 2024. Процитовано 8 жовтня 2025.
  11. ↑ Вибори президента Чехії: проросійський кандидат програє у другому турі. eurointegration.com.ua. Європейська правда. 23 січня 2023.
  12. ↑ Бі-бі-сі: Андрей Бабиш: миллиардер-популист, который может возглавить Чехию [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. 25.10.217
  13. ↑ ‘Czech Trump’ Babiš claims big victory. POLITICO (брит.). 21 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2025.
  14. ↑ Lidé nejvíce věří Babišovi, Okamurovi a Zemanovi, ukázal průzkum. EuroZprávy.cz (чес.). Процитовано 8 жовтня 2025.
  15. ↑ Miller, Nick (17 жовтня 2017). 'Czech Trump' Andrej Babis poised to deliver latest blow to EU order. The Sydney Morning Herald (англ.). Процитовано 8 жовтня 2025.
  16. ↑ Slováci zrušili rozhodnutí, že je Babiš veden jako agent StB neoprávněně. [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.](чеськ.) 12.10.2017
  17. ↑ У Празі тисячі людей вийшли на антиурядовий протест. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  18. ↑ У Празі 200 тисяч осіб мітингують проти прем'єра Бабіша. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  19. ↑ У Празі проходить мітинг з вимогою відставки прем'єра Бабіша. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  20. ↑ Тисячі чехів вимагають відставки прем’єра Андрея Бабіша. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  21. ↑ Гончаров, Костянтин (11 листопада 2021). Чехія: уряд прем'єр-міністра Бабіша подає у відставку. Deutsche Welle (укр.). Процитовано 17 грудня 2025.
  22. ↑ Президент Чехії призначив Бабіша прем'єр-міністром. Укрінформ (укр.). 9 грудня 2025. Процитовано 17 грудня 2025.
  23. ↑ а б Зловживання субсидіями ЄС на €50 мільйонів: суд виправдав експрем’єра Чехії Бабіша. Укрінформ (українською) . 9 січня 2023. Процитовано 12 січня 2023.
  24. ↑ У Чехії зняли кримінальні звинувачення проти прем'єра Бабиша. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 13 вересня 2019.
  25. ↑ Суд у Чехії виправдав експремʼєра та кандидата в президенти Андрея Бабіша. Радіо Свобода (українською) . 9 січня 2023. Процитовано 12 січня 2023.
  26. ↑ Панченко Ю. Крим, АЕС та син прем'єра: як корупція та довіра до росіян ведуть до зміни уряду Чехії [Архівовано 14 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Європейська правда. — 2018. — 14 листопада. — 14:06.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андрей Бабіш

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрей_Бабіш&oldid=47408723