Андрей Гадік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрей Гадік
Andrej Hadik
Портрет Андрея Гадіка
Народився 16 жовтня 1711(1711-10-16)
Житній острів
Помер 12 березня 1790(1790-03-12) (78 років)
Відень
Поховання у маєтку Футог
Підданство Монархія Габсбургів
Національність словак
Діяльність воєначальник, урядник Монархії Габсбургів
Галузь військова справа[1]
Відомий завдяки другий губернатор Королівства Галичини та Володимирії
Учасник Війна за польську спадщину 1733—1735
Титул граф[d]
Військове звання польовий маршал
Рід Гадіки
Батько Mihály Hadikd
Родичі Єжи Марцін Любомирський (зять)
У шлюбі з княжна Марія Тереса Ліхновська
Діти Анна Марія
Нагороди
кавалер Великого Хреста ордена Марії Терезії

Андрей Гадік (16 жовтня 1711(1711жовтня16), Житній острів, нині Словаччина — 12 березня 1790, Відень) — воєначальник й урядник Монархії Габсбургів, словацького[2] походження, другий губернатор Королівства Галичини та Володимирії.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 16 жовтня 1711 року в Житньому острові (нині Словаччина). Батько — капітан гусарів Міхал Гадік (словац. Mihal Hadik).

У 1719—1728 роках навчався у єзуїтській гімназії міста Кьосеґ (угор. Kőszeg, нині медьє Ваш), потім у єзуїтській семінарії (Кошиці, до 1730).

Військову кар'єру розпочав 1732 року в ранзі корнета (заставника) гусарського полку. Брав у 1734 році участь у війні за польський трон. За заслуги під час облоги Філіппсбурга (нім. Philippsburg) у жовтні 1734 отримав ранг капітана. З весни 1737 до осені 1739 року воював на Балканах проти турків-османів; зокрема, його ескадрон у 1738 році посилив позиції імператорських військ у Белграді. Однак війна завершилася поразкою австрійських військ у битві під Гроцьком 23 липня 1739 року. Отримав ранг майора. Після вибуху війни за трон Монархії Габсбургів у 1740 році брав у ній участь, воюючи в Сілезії. В січні 1742 року став підполковником. У 1774 році отримав звання польового маршала.

Генерал Гадік — командувач військ, які зайняли Галичину та Володимирію після першого поділу Польщі.[3] Андрей Гадік — наступник першого губернатора Антона фон Перґена, який на доручення імператора склав «Меморіял» — опис краю, єдиний історичний документ про тодішню Галичину — і вручив його імператору Йосифу ІІ після його прибуття 6 серпня 1773 до Львова.[4]

Помер у Відні 12 березня 1790, був похований у власному маєтку Футог,[5] який отримав у 1763 році (нині містечко неподалеку від міста Новий Сад, автономний край Воєводина, Сербія).

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — княжна Марія Тереса Ліхновська (пол. Maria Teresa Lichnowsky). Донька — Анна Марія (1743—1803), придворна дама короля Польщі Станіслава Августа Понятовського. Була дружиною князя Єжи Марціна Любомирського, з яким познайомилася під час його ув'язнення в Буді, а взяли шлюб у липні 1765 року в Германштадті. Чоловіку після того, коли внаслідок його участі в Барській конфедерації загинули піддані Монархії Габсбургів, заборонили в'їзд на її територію.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database
  2. Poľný maršal Andrej Hadik // Doc. PhDr. Vladimír SEGEŠ, PhD. vojenské osobnosti [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.] (словац.)
  3. Нигрицький Л. Галичина 200 років тому // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 789—790.
  4. Там само. — С. 789.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 15 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Wierzbicka-Michalska K. Lubomirska z Hadików Anna Maria (ok. 1743—1803) [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk Zakład  :Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVII/4, zeszyt 75. — S. 624—625. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник
Антон фон Перґен
Губернатор Галичини
січень 1774 — червень 1774
Наступник
Генріх фон Ауершперґ