Андрей Желязков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андрей Желязков
Андрей Желязков
Особисті дані
Народження 9 липня 1952(1952-07-09) (68 років)
  Раднево, Болгарія
Громадянство Flag of Bulgaria.svg Болгарія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1969–1971 Болгарія «Міньор» (Раднево) 58 (21)
1971–1981 Болгарія «Славія» (Софія) 293 (124)
1981–1984 Нідерланди «Феєнорд» 76 (30)
1984–1985 Болгарія «Славія» (Софія) 23 (6)
1985–1986 Франція «Страсбур» 33 (1)
1986–1987 Бельгія «Беєрсхот» 32 (1)
1987–1989 Болгарія «Славія» (Софія) 22 (4)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1974–1986 Болгарія Болгарія 54 (14)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1996–1997 Болгарія «Левскі»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Андрей Желязков (болг. Андрей Желязков, нар. 9 липня 1952, Раднево) — болгарський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Футболіст року в Болгарії (1980).

Виступав, зокрема, за «Славію» (Софія) та «Феєнорд», а також національну збірну Болгарії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1969 року виступами за нижчолігову команду «Міньор» (Раднево) з рідного міста, в якій провів три сезони.

Андрей Желязков під час виступів за «Феєнорд». 1982 рік.

1971 року Андрей потрапив у вищолігову «Славію» (Софія), де відразу став основним гравцем і провів десять сезонів, взявши участь у 293 матчах чемпіонату, в яких забив 124 голи. У 1975 році він виграв свій перший трофей — Кубок Болгарії, ставши також і найкращим бомбардиром змагання з 7 голами, три з яких він забив у фінальній грі проти софійського «Локомотива» (3:2). Втім найбільш успішними для Желязкова стали два останні сезони — «Славія» спочатку знову виграла Болгарії 1979/80 завдяки дублю Желязкова у фіналі проти «Берое» (3:1), а наступного року вийшла у чвертьфінал Кубка володарів кубків УЄФА, а сам Желязков отримав нагороду найкращого футболіста в Болгарії 1980 року.

Своєю результативною грою Желязков привернув увагу представників тренерського штабу нідерландського «Феєнорда», до складу якого приєднався 1981 року. Відіграв за команду з Роттердама наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Його партнерами на той час були, серед інших віце-чемпіон світу Вім ван Ганегем, молодий Рууд Гулліт, а у сезоні 1983/84 і легендарний ветеран Йоган Кройф. Саме поява триразового володаря «Золотого м'яча» допомогла клубу після десятирічної перерви повернути собі титул чемпіона Нідерландів, а також виграти Кубок країни.

Після «золотого дублю» Желязков повернувся до «Славії», за яку провів один сезон, після чого знову відправився за кордон, погравши у французькому «Страсбурі» та бельгійському «Беєрсхоті».

Завершив ігрову кар'єру у «Славії» (Софія), провівши у команді ще два сезони, встановивши кілька рекордів цього болгарського клубу: за кількістю проведених матчів (338) і за кількістю забитих голів (136).

По завершенні ігрової кар'єри працював тренером «Левскі», а також був скаутом у клубах «Феєнорд» та «Лудогорець».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

29 грудня 1974 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії в товариській грі проти Італії (0:0)

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, під час якого футболісти Івана Вуцова вперше в історії пробилися через груповий етап і вийшли у другий тур турніру, де програли 0:2 Мексиці. Желязков, який був найстарішим гравцем команди (34 роки), зіграв у трьох матчах, але лише один (проти Аргентини) з першої до останньої хвилини. В інших двох (з Італією та Південною Кореєю) він з'явився на полі відповідно на 74 та 87 хвилині.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у її формі 54 матчі, забивши 14 голів[1].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Феєнорд»: 1983–84
«Славія» (Софія): 1974–75, 1979–80
«Феєнорд»: 1983–84

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mamrud, Roberto (16 July 2009). Bulgaria - Record International Players. RSSSF. Процитовано 18 August 2009. 

Посилання[ред. | ред. код]