Андрей Прскало

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андрей Прскало
Особисті дані
Народження 1 травня 1987(1987-05-01) (36 років)
  Пула, СФРЮ
Зріст 185 см
Вага 83 кг
Громадянство  Венеційська республіка
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Хорватія «Рієка»
Номер 32
Юнацькі клуби

2001—2005 		Хорватія «Єдинство» (Омладинац)[en]
Хорватія «Рудар» (Лабин)[en]
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005–2010 Хорватія «Рієка» 0 (0)
2006 →  Хорватія «Рудар» (Лабин)[en] ? (-?)
2007–2008 →  Хорватія «Орієнт» 33 (-?)
2009–2010 →  Хорватія «Поморац»[en] 39 (-?)
2010–2013 Хорватія «Істра 1961» 41 (-?)
2014– Хорватія «Рієка» 77 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2017 Хорватія Хорватія 1 (-1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 вересня 2020.

Андрей Прскало (хорв. Andrej Prskalo, хорватська вимова: [ǎndrej př̩ːskalo];[1][2], нар. 1 травня 1987, Пула) — хорватський футболіст, воротар клубу «Рієка».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 1 травня 1987 року в місті Пула. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Єдинство» (Омладинац)[en] та «Рудар» (Лабин)[en]. 5 серпня 2005 року Прскало уклав свій перший професіональний контракт з «Рієкою». Під час першого сезону в клубі вони виграли Кубок Хорватії 2006 року, але Андрей був третім воротарем і не зіграв жодного матчу[3]. Згодом молодого воротаря віддали в оренду в нижчоліговий «Рудар» (Лабин)[en], а у серпні 2007 року він був відданий в оренду команді хорватської третьої ліги «Орієнт», де Прскало став основним воротарем. На початку 2009 року Прскало на тих же правах приєднався до клубу Другої ліги «Поморац», в якому провів наступні півтора року[4].

У липні 2010 року Прскало у статусі вільного агента перейшов до команди Першої ліги «Істра 1961»[5]. 24 липня 2010 року він дебютував на вищому рівні, замінивши після перерви в гостьовому матчі проти «Хайдука» (1:6) Ігора Ловрича, який пропустив у першому таймі аж п'ять м'ячів[6]. Андрей за другий тайм пропустив лише один гол, і той з пенальті[7]. Загалом провів у команді за 3,5 роки 49 матчів в усіх турнірах[8]

На початку 2014 року Прскало повернувся в «Рієку» на правах вільного агента[9]. Після того як 2016 року команду покинув основний воротар Іван Варгич, Прскало зайняв його місце у воротах. У чемпіонському для клубу сезоні 2016/17 він провів всі 36 матчів у чемпіонаті без замін, а в більшості їх виконував також роль капітана команди через тривалу травму основного капітана команди Мате Малеша[10]. При цьому Прскало став найкращим воротарем турніру, провівши 21 «сухий» матч[11]. У наступному сезоні втратив місце в основі через травму, а після відновлення програв конкуренцію Сімону Слузі[12] , повернувшись до основи лише після уходу Сімона у 2019 році. Також Андрей виграв з командою чотири Кубки та один Суперкубок Хорватії. Станом на 17 вересня 2020 року відіграв за команду з Рієки 77 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

14 січня 2017 року зіграв свій єдиний матч у складі національної збірної Хорватії, відігравши усі 90 хвилин у грі за 3-тє місце Китайського кубка проти господарів турніру збірної Китаю[13]. Матч закінчився внічию 1:1, а у серії пенальті кращими виявились китайці (5:4), таким чином хорвати не змогли здобути бронзові нагороди турніру[14].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Рієка»: 2016–17
«Рієка»: 2005–06, 2013–14, 2016–17, 2018–19, 2019–20
«Рієка»: 2014

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його батько Мірко також був футболістом. Андрей є племінником колишнього гравця збірної Хорватії з гандболу Младена Прскало[en].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Àndrija. Hrvatski jezični portal (сербо-хорв.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2018. Àndrej
  2. ↑ pŕskati. Hrvatski jezični portal (сербо-хорв.). Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018. Pŕskalo
  3. ↑ NEOČEKIVANI HEROJ Znate li tko je najtrofejniji igrač u povijesti Rijeke?. Novi list. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
  4. ↑ Andrej Prskalo postao novi vratar Rijeke. www.labin.com (хор.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  5. ↑ Prskalo potpisao za Rijeku. sportnet.rtl.hr (хор.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  6. ↑ HNK Hajduk Split 6 : 1 NK Istra 1961(англ.). — transfermarkt.com. Перевірено 14 серпня 2017.
  7. ↑ Sudar razbijenih europskih snova. sportnet.rtl.hr (хор.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  8. ↑ Andrej Prskalo iz Istre 1961 odlazi u Italiju. www.5portal.hr (хор.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  9. ↑ Prskalo potpisao za Rijeku. www.rijekadanas.com (хор.). Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 12 вересня 2018.
  10. ↑ Mate Maleš i Andrej Prskalo: 'Još nismo svjesni da smo napravili to što smo napravili'. www.novilist.hr (хор.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  11. ↑ NAJBOLJI VRATAR HNL-a Andrej Prskalo u jednom trenutku htio prekinuti karijeru. www.sportcom.hr (хор.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  12. ↑ Loša vijest: Vratar Andrej Prskalo upitan za sutra zbog aduktora, Čanađija ide u "Olimpiju"?. www.novilist.hr (хор.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  13. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. China vs. Croatia (1:1). www.national-football-teams.com (англ.). Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 18 вересня 2020.
  14. ↑ China wins third place in another Croatia shootout - Croatian Football Federation. hns-cff.hr. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 18 вересня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрей_Прскало&oldid=40372827