Андрес Каламаро
| Андрес Каламаро | |
|---|---|
 | |
| Andrés Calamaro | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Andrés Calamaro Masel |
| Дата народження | 22 серпня 1961 (62 роки) |
| Місце народження | Буенос-Айрес |
| Роки активності | з 1977 |
| Громадянство |
 Аргентина |
| Професія |
музикант композитор співак продюсер |
| Інструменти |
вокал клавішні фортепіано гітара синтезатор бас-гітара ударні |
| Жанр |
рок блюз фанк танго поп-рок New wave |
| Колективи |
Los Rodríguez Los Abuelos de la Nada |
| Лейбл |
Universal Music (1984-1987) Sony Music (1988-1990) Warner Music (з 1991) |
| Нагороди | |
| Діти | Charod |
| www.calamaro.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Андре́с Калама́ро Масе́ль (ісп. Andrés Calamaro Masel, *22 серпня 1961, Буенос-Айрес) — аргентинський музикант, композитор, співак та продюсер. Володар премії Latin Grammy[1]. Його гурт Los Rodríguez мав великий успіх в Іспанії у 1990-х. Андрес Каламаро — один з найвпливовіших представників аргентинського року. За свою кар'єру продав більш ніж 1,3 мільйона дисків.
Біографія[ред. | ред. код]
Андрес Каламаро народився у Буенос-Айресі. У віці 10 років написав свою першу пісню «La chica del paraguas». У віці 17 років взяв участь у записі диску гурту Raíces як запрошений музикант. Незабаром він заснував власний гурт Elmer Band[2].
На початку 1981 Мігель Абуело запросив Каламаро у свій гурт Los Abuelos de la Nada як клавішника. Гурт мав успіх, велика кількість його хітів була написана Андресом Каламаро. 1985 Андрес взяв участь у записі останнього альбому Los Abuelos de la Nada, після чого покинув цей гурт.
Ще до розпаду Los Abuelos de la Nada, Каламаро випустив у 1984 свій перший сольний альбом Hotel Calamaro, спродюсований відомим аргентинським музикантом Чарлі Гарсія. Його другий альбом, Vida Cruel, який було записано невдовзі після виходу з гурту, був тепло сприйнятий критиками, але не мав комерційного успіху.
Після запису третього альбому, Por Mirarte (1988), Каламаро почав співпрацювати з такими гуртами як Los Fabulosos Cadillacs, Los Enanitos Verdes та іншими музикантами.
Наприкінці 1980-х Каламаро створив свій власний гурт, який 1989 записав альбом Nadie sale vivo de aquí, котрий було номіновано на найкращий альбом року в Аргентині. 2007 року цей альбом на 60-й позиції було включено до Списку 100 найкращих альбомів аргентинського року журналу Rolling Stone[3].
Через економічну кризу в Аргентині, Андрес Каламаро разом з другом Аріелем Ротом переїхали до Іспанії, де створили гурт Los Rodríguez. Los Rodríguez випустили 3 успішних студійних альбоми Buena Suerte (1991), Sin documentos (1993) та Palabras más, palabras menos (1995), концертник Disco Pirata (1992) та компіляцію Hasta luego (1996). Sin documentos, у якому поєднувалися фламенко, румба та латиноамериканські ритми, приніс їм міжнародне визнання. Диск Palabras más, palabras menos (1995) був найуспішнішою роботою гурту. 1996 року музиканти вирішили розійтися через суперечності між Андресом та рештою.
1997 року Каламаро записав альбом Alta suciedad, який розійшовся тиражем більш ніж півмільйона копій (другий найбільш комерційно успішний диск аргентинського року)[4]. Alta suciedad знаходиться на десятій позиції у Списку 100 найкращих альбомів аргентинського року журналу Rolling Stone[3].
Після цього Каламаро почав активно писати. За півроку він створив понад 100 пісень. 37 з них були видані на наступному альбомі, подвійному CD Honestidad brutal, який став двічі платиновим в Аргентині[4]. У тому ж списку журналу Rolling Stone Honestidad Brutal посідає 30-те місце.[3]
2000 року Андрес Каламаро записав 103 нові пісні на п'яти-дисковому альбомі El salmón, який згодом став золотим[5].
Впродовж наступних років Каламаро багато виступав як запрошений музикант на концертах та у записах альбомів. У 2001—2002 роках він виклав велику кількість своїх невиданих пісень для вільного звантаження в мережі Internet.
У лютому 2004 він презентував альбом El Cantante, де були зібрані кавер-версії класичних танго, болеро та латиноамериканських пісень. Диск став платиновим в Аргентині[4].
2005 року Андрес повернувся на сцену після довгого періоду без концертів. 11 лютого він разом з гуртом Bersuit Vergarabat виступив на фестивалі Siempre Rock у Коскіні, провінція Кордова. 18-20 квітня Каламаро дав у Буенос-Айресі на стадіоні Luna Park концерти, запис яких було видано на диску El regreso. Диск було презентовано 17 грудня на стадіоні Obras Sanitarias перед аудиторією у 25 000 глядачів. Альбом отримав премії Гарделя 2006 як найкращий альбом рок-виконавця та за найкращу обкладинку. Сам Андрес Каламаро отримав премію Золотий Гардель — головну музичну нагороду Аргентини. За продажами диск став тричі платиновим[4].
22 травня 2006 вийшов його новий диск Tinta Roja — колекція класичних танго.
20 листопада 2006 було випущено альбом El Palacio de las Flores, записаний разом з Літто Неббіа, 11 вересня 2007 вийшов у світ диск La Lengua Popular. Перший диск став платиновим, другий подвоїв цей результат[4]. Тур на підтримку La lengua popular пройшов у Чилі, Аргентині, Іспанії, Колумбії, Мексиці, Перу та Парагваї. Завершальний концерт у Буенос-Айресі зібрав 60 000 глядачів. У березні 2008 року Андрес Каламаро вдруге здобув Золотого Гарделя, а також нагороди як найкращий рок-музикант, за найкращу обкладинку, пісню року, найкращий відеокліп та альбом року за диск La lengua popular. 2007 року Андрес Каламаро був визнаний людиною року в Аргентині. 2009 року він отримав премію Grammy Latinos за найкращий рок-альбом[6] за все той же диск.
2008 він повернувся до свого першого гурту Raíces, через 30 років після їх першого співробітництва, задля запису нового диска Raíces 30 Años. 2009 року вийшла антологія пісень Каламаро Andrés на 6 CD иа 2 DVD[2]. На підтримку антології Каламаро провів турне з 20 концертів у Іспанії, Аргентині, Мексиці та Чилі. Тур закінчився концертом у Буенос-Айресі перед 50 000 глядачів.
У червні 2010 року Андрес Каламаро випустив новий альбом On The Rocks. Вже за перший тиждень продажів він став найбільш продаваним у Іспанії[7].
Дискографія[ред. | ред. код]
| Диск | Гурт | Рік | Примітки |
|---|---|---|---|
| B.O.V Dombe | Raíces | 1978 | |
| Los Abuelos de la Nada | Los Abuelos de la Nada | 1982 | |
| Vasos y Besos | Los Abuelos de la Nada | 1983 | |
| Himno De Mi Corazón | Los Abuelos de la Nada | 1984 | |
| Hotel Calamaro | сольно | 1984 | |
| Los Abuelos en el Ópera | Los Abuelos de la Nada | 1985 | концертний альбом |
| Vida Cruel | сольно | 1985 | |
| Por Mirarte | сольно | 1988 | |
| Nadie Sale Vivo De Aquí | сольно | 1989 | |
| Buena suerte | Los Rodríguez | 1991 | |
| Disco Pirata | Los Rodríguez | 1992 | концертний альбом |
| Sin documentos | Los Rodríguez | 1993 | |
| Grabaciones Encontradas Vol. 1 | сольно | 1994 | |
| Live In Ayacucho'88 | сольно | 1994 | |
| B.S.O Caballos Salvajes | сольно | 1995 | |
| Palabras Más, Palabras Menos | Los Rodríguez | 1995 | |
| Hasta Luego | Los Rodríguez | 1996 | Компіляція, невидане, концертні записи, демо |
| Grabaciones Encontradas DOS | сольно | 1996 | |
| Completo | сольно | 1997 | компіляція |
| Alta Suciedad | сольно | 1997 | |
| Inéditos + Rarezas + Canciones | сольно | 1998 | Las Otras Caras De Alta Suciedad + Una Década Perdida |
| Honestidad Brutal | сольно | 1999 | подвійний диск |
| El Salmón | сольно | 2000 | 5 Cd |
| Himnos Del Corazón | Los Abuelos de la Nada | 2000 | Компіляція, 2 Cd |
| Lo Mejor De Andrés Calamaro | сольно | 2001 | компіляція |
| Para No Olvidar | Los Rodríguez | 2002 | Компіляція, невидане, концертні записи, демо |
| El Cantante | сольно | 2004 | |
| El Regreso | сольно | 2005 | концертний альбом |
| Made In Argentina (DVD) + Made In Spain (CD) | сольно | 2006 | концертний альбом |
| Tinta Roja | сольно | 2006 | |
| El palacio de las flores | сольно | 2006 | Разом з Літто Неббіа |
| La Lengua Popular | сольно | 2007 | |
| Dos son multitud | сольно | 2007 | Cd + 2 DVD концертів, разом з Fito y Fitipaldis |
| Raíces 30 Años | Raíces | 2008 | |
| Andrés — Obras Incompletas | сольно | 2009 | 6 Cd's + 2 Dvd + 1 книга |
| Nada Se Pierde (Efe Eme 10 Años) | сольно | 2009 | |
| On The Rock | сольно | 2010 |
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андрес Каламаро |
- Офіційний сайт Андреса Каламаро [Архівовано 20 листопада 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
- DeepCamboya - сайт про Андреса Каламаро [Архівовано 24 жовтня 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
- Camisetas Para Todos - сайт про Андреса Каламаро [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.](ісп.)
- AC30 - сайт про Андреса Каламаро(ісп.)
- Andrés Calamaro - Beyond Prolific [Архівовано 4 жовтня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Calamaro Web(ісп.)
- laWEBdeCALAMARO(ісп.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 2008 Winners [Архівовано 1 вересня 2010 у Wayback Machine.] Grammy.com
- ↑ а б Офіційна біографія [Архівовано 4 січня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 6 листопада 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г д http://www.capif.org.ar/Default.asp?PerDesde_MM=0&PerDesde_AA=0&PerHasta_MM=0&PerHasta_AA=0&interprete=&album=&LanDesde_MM=0&LanDesde_AA=0&LanHasta_MM=0&LanHasta_AA=0&Galardon=P&Tipo=1&ACCION2=+Buscar+&ACCION=Buscar&CO=5&CODOP=ESOP[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ http://www.capif.org.ar/Default.asp?PerDesde_MM=0&PerDesde_AA=0&PerHasta_MM=0&PerHasta_AA=0&interprete=&album=&LanDesde_MM=0&LanDesde_AA=0&LanHasta_MM=0&LanHasta_AA=0&Galardon=O&Tipo=1&ACCION2=+Buscar+&ACCION=Buscar&CO=5&CODOP=ESOP[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ GRAMMY.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 6 листопада 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 28 червня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
