Андрешків Володимир Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрешків Володимир Степанович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 16 жовтня 1969(1969-10-16)
Бортники, Жидачівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 18 грудня 2016(2016-12-18) (47 років)
Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання Бортники
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Жара»
Військова служба
Роки служби 2014-2016
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 «Київська Русь»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Степа́нович Андрешків (16 жовтня 1969, с. Бортники, Жидачівський район, Львівська область, Українська РСР — 18 грудня 2016, с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Активний учасник Революції Гідності, обороняв барикаду «Львівська брама» на Інститутській. В батальйоні від початку його створення, з червня 2014 року, пройшов бої за Дебальцеве, 1 червня 2015 року демобілізувався і повернувся додому. 5 листопада 2016 року уклав контракт із ЗСУ.

Командир відділення (25-й окремий мотопіхотний батальйон, 54-та окрема механізована бригада), позивний «Жара»[1].

Загинув у бою на Світлодарській дузі (Донецька область), відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Володимиром загинули солдати Андрій Байбуз, Дмитро Клименко, Василь Панасенко, Роман Радівілов, Сергій Степаненко, Андрій Широков та лейтенант Микита Яровий.

По смерті залишилися мати та троє синів.

Похований у с. Бортники, Жидачівський район, Львівська область.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року «за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • У селі Бортники на фасаді місцевої школи, де навчались Андрешків Володимир, йому було встановлено меморіальну дошку[3].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 грудня[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Андрешків Володимир Степанович. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  2. ↑ Указ Президента України від 29 грудня 2016 року № 580/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. ↑ Освячення меморіальних дошок Андрешків Володимиру та Пастуху Богдану. hodorivska-gromada.gov.ua. Офіційний сайт Ходорівської ОТГ. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020.
  4. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
  5. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 грудня на YouTube
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрешків_Володимир_Степанович&oldid=35883390