Андреєвський Сергій Аркадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андреєвський Сергій Аркадійович
Sergey Andreevsky.jpg
Народився 29 грудня 1847 (10 січня 1848)
Олександрівськ, Луганська область
Помер 9 листопада 1918(1918-11-09) (70 років)
Петроград, Російська СФРР
·пневмонія
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність поет, адвокат, літературний критик, перекладач
Alma mater Харківський університет[d] (1865)
Мова творів російська

Андреєвський Сергій Аркадійович (29 грудня 1847 (10 січня 1848) , Олександрівка, Катеринославська губернія — 9 листопада 1918 року, Петроград) — російський поет, критик і судовий оратор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в дворянській сім'ї. Закінчив Харківський університет в 1869. В 1869-70 роках працював під безпосереднім керівництвом А. Ф. Коні. Одружився з дочкою провінційного відставного капітана, неабияк зіпсувавши свої відносини з сім'єю цим нерівним шлюбом. Завдяки А. Ф. Коні отримав місце товариша прокурора С.-Петербурзького окружного суду.

У 1878 році відмовився виступити обвинувачем у справі Віри Засулич. Справа була явно політичною, присяжні виправдали Засулич, на прокурорів Андреєвського і Жуковського почалося цькування в пресі («Гарні прокурори» — писав, зокрема, державний секретар Є. А. Перетц), обидва вони були вигнані з прокуратури.

Незабаром, записавшись в число присяжних повірених Санкт-Петербурзької судовий палати, Андреєвський швидко отримав репутацію одного з найблискучіших кримінальних захисників. Надзвичайно витончений оратор, Андріївський завжди давав тонкі психологічні портрети своїх клієнтів і намагався впливати на почуття присяжних засідателів. Художньо оброблені промови Андреєвського належать до найбільш видатних зразків російського судового красномовства. «Захисні промови» Андреєвського витримали 3 видання (перше СПб., 1891).

Посилання[ред. | ред. код]