Андреєв Андрій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андреєв Андрій Андрійович
Андрей Андреевич Андреев
Andrey Andreyev in 1924.jpg
Народився 30 жовтня 1895(1895-10-30)[1][2]
Q4245142?, Єльнінський район, Смоленська область
Помер 5 грудня 1971(1971-12-05)[1][2] (76 років)
Москва, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство (підданство) Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic.svg РРФСР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність політик
Посада member of the Presidium of the Supreme Soviet of the USSR[d]
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» 800thMoscowRibbon.png
s: Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Андрі́й Андрі́йович Андре́єв (рос. Андрей Андреевич Андреев; 30 жовтня 1895(18951030), село Кузнецове Воскресенської волості Сичовського повіту Смоленської губурнії, тепер Смоленської області, Російська Федерація — 5 грудня 1971, місто Москва) — діяч Комуністичної партії і радянської держави. Член ЦК РКП(б) у 1920—1921 р. Член ЦК ВКП(б) у 1922—1961 р. Член Організаційного бюро ЦК ВКП(б) у квітні 1922 — квітні 1928 року і березні 1935 — березні 1946 р. Кандидат в члени Політичного бюро ЦК ВКП(б) у липні 1926 — грудні 1930 р. Член Політичного бюро ЦК ВКП(б) у лютому 1932 — жовтні 1952 р. Секретар ЦК ВКП(б) у лютому 1924 — грудні 1925 року і лютому 1935 — березні 1946 р. Член Центрального виконавчого комітету СРСР 1—7 скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 1—5-го скликань(1937—1962), член Президії Верховної Ради СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився 18(30) жовтня 1895 року в родині селянина-бідняка. Закінчив два класи сільської школи.

Перші роки свого трудового життя провів у Москві, куди 1908 року вирушив на заробітки. Працював хлопчиком у трактирах Москви. Навчався спочатку у недільній школі для робітників, потім на Пречистинських робітничих курсах. З 1911 року працював на різних підприємствах Кавказу і Півдня Росії. З 1914 року — в Петрограді. У 1914—1915 р. — робітник патронно-гільзової майстерні артилерійського складу, на роботі в страхових (лікарняних) касах Путиловського заводу і заводу «Скороход».

Член РСДРП(б) з травня 1914 року.

У 1915—1916 р. — член Петроградського комітету РСДРП. У 1917—1918 р. — один з організаторів Петроградської спілки металістів, член Петроградського комітету РСДРП(б), делегат VII (Квітневої) Всеросійської партійної конференції. Активний учасник Жовтневого перевороту, делегат 2-го Всеросійського з'їзду Рад.

Після Жовтневого перевороту працював на Уралі: брав діяльну участь у створенні органів радянської влади, в організації збройного опору чехословацьким військам і колчаківцям. У 1918—1919 р. — голова Центральної ради фабрично-заводських комітетів Уралу, комісар праці Уральської області.

У 1919 році направлений в Україну: член Південного бюро ВЦРПС, член ЦК Спілки металістів Української СРР, заступник начальника Управління металургійної і вугільної промисловості при РНГ Української СРР. У 1919—1928 р. — член Президії ВЦРПС.

У серпні 1919 року знову направлений ЦК РКП(б) на Урал, де працював представником ВЦРПС, членом Президії ВЦРПС на Уралі.

13 квітня 1920 — 17 вересня 1922 р. — секретар ВЦРПС у Москві, завідувач тарифно-економічного відділу ВЦРПС, представник ВЦРПС в Раді Праці і Оборони РРФСР.

У жовтні 1922 — січні 1928 р. — голова ЦК Спілки залізничників СРСР. Одночасно, у лютому 1924 — грудні 1925 року — секретар ЦК РКП(б).

У січні 1928 — грудні 1930 р. — відповідальний секретар Північно-Кавказького крайового комітету ВКП(б).

У грудні 1930 — 9 жовтня 1931 р. — голова Центральної Контрольної Комісії (ЦКК) ВКП(б), народний комісар робітничо-селянської інспекції СРСР і заступник Голови Ради народних комісарів СРСР. Одночасно, у грудні 1930 — лютому 1934 р. — заступник голови Комісії виконань РНК СРСР

2 жовтня 1931 — 28 лютого 1935 р. — народний комісар шляхів СРСР.

28 лютого 1935 — 18 березня 1946 р. — секретар ЦК ВКП(б). Одночасно, у березні 1935 — травні 1937 р. — завідувач промислового відділу ЦК ВКП(б). У липні 1937 року — тимчасово виконувач обов'язків 1-го секретаря Саратовського обласного комітету ВКП(б).

12 січня 1938 — 12 березня 1946 р. — голова Ради Союзу Верховної Ради СРСР.

22 березня 1939 — 5 жовтня 1952 р. — голова Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

У січні — лютому 1942 р. — 1-й заступник народного комісара шляхів СРСР. У лютому 1942 — травні 1944 р. — заступник голови транспортного комітету при Державному Комітеті Оборони СРСР.

11 грудня 1943 — 19 березня 1946 р. — народний комісар землеробства СРСР, одночасно завідувач сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б).

19 березня 1946 — 15 березня 1953 р. — заступник голови Ради Міністрів СРСР. У березні 1946 — березні 1953 р. — заступник голови, голова Ради у справах колгоспів при Раді Міністрів СРСР.

У 1953 — березні 1962 р. — член Президії Верховної Ради СРСР. У жовтні 1957 — грудні 1971 р. — голова правління Товариства радянсько-китайської дружби.

З липня 1962 р. — персональний пенсіонер союзного значення у Москві, радник при Президії Верховної Ради СРСР.

Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
d:Track:Q29861311