Андреєв Борис Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андреєв Борис Федорович
Зображення
Народився 27 січня (9 лютого) 1915
Саратов, Російська імперія
Помер 25 квітня 1982(1982-04-25) (67 років)
Москва, РРФСР
Поховання: Ваганьковське кладовище
Громадянство: СРСР СРСР
Рід діяльності: актор
Alma mater: Saratov Theatre School[d]
Нагороди:
Сталінська премія Орден Леніна Орден Червоної Зірки Орден Жовтневої Революції Народний артист СРСР
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Народний артист РРФСР
IMDb nm0028308

CMNS: Boris Andreyev на Вікісховищі

Бори́с Фе́дорович Андре́єв (7 лютого 1915(19150207), Саратов, Російська імперія — 25 квітня 1982, Москва, РРФСР) — російський радянський кіноактор, народний артист РРФСР (1950). Народний артист СРСР (1962).

Життя і творчість[ред.ред. код]

Народився в сім'ї робітників. Дитячі і юнацькі роки майбутнього актора пройшли на станції Аткарск Саратівської губернії. Після закінчення семи класів школи Борис Андрєєв став працювати слесарем-электормонтером на комбайновому заводі в Саратову. Уже тоді він почав ходити в заводський драмгурток. Помітивши його успіхи, знаменитий Саратовський актор І. А. Слонів запропонував йому поступити до Саратовського театрального технікуму, який Борис Андрєєв успішно закінчив в 1937 році.

Якийсь час грав на сцені Саратівського драматичного театру. Театр поїхав на гастролі, в Москву, там Андрєєва помітив кінорежисер Іван Пир'єв. Незабаром, в 1939 році, на широкий екран вийшов перші фільми з його участю — «Трактористи» та «Велике життя», де актор виступив гідно й не загубився серед уже відомих артистів.

Під час зйомок фільмів «Трактористи» й «Винищувачі» Борис Андрєєв придбав двох дуже близьких друзів — Петра Алейникова й Миколу Крючкова. Згодом у колі кіноакторів він називав цю компанію святою трійцею.

У роки Німецько-радянської війни разом з Марком Бернесом Андрєєв знявся в легендарному тепер фільмі «Два бійці» (1943).

У ролі Іллі Журбина («Велика родина», 1954) виявилося вміння актора втілювати психологічно глибокі характери. Перейнято емоційною насиченістю виконання Андрєєвим ролей Баукіна в «Жорстокості» (1959), Росомахи в «Шлях до причалу» (1962). Найбільшою роботою артиста в кіно став Ватажок у фільмі «Оптимістична трагедія» (1963).

В 1971–1973 роках Борис Андреєв знявся в ролях і прокоментував текст у документальних фільмах: «Народний артист Андрєєв», «Народний артист Касимов», «Народний артист Шукур Бурханов».

Похований на Ваганьковському цвинтарі у Москві.

Ролі[ред.ред. код]

Серед ролей: Назар Дума («Трактористи», 1939), Довбня («Богдан Хмельницький», 1941), Матвій («Доля Марини», 1953), Журбін («Велика родина», 1954), дід Платон («Зачарована Десна») та Зарудний («Поема про море», 1958, обидва за сценарієм О. Довженка).

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]