Перейти до вмісту

Андре Ворд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андре Ворд
зображення
Загальна інформація
Повне ім'яАндре Ворд
Прізвиськоангл. S.O.G. (Son Of God)
ГромадянствоСША США
Народження23 лютого 1984(1984-02-23) (42 роки)
Сан-Франциско, Каліфорнія, США
Alma materHayward High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Вагова категоріяДруга середня
Напіввіжка
СтійкаОртодокс
Зріст183 см.
Розмах рук180 см.
Професіональна кар'єра
Перший бій18 грудня 2004
Останній бій17 червня 2017
Боїв32
Перемог32
Перемог нокаутом16
Поразок0
Олімпійські медалі
Бокс
Олімпійські ігри
Золото 2004 Афіни Напівважка

Андре Ворд (англ. Andre Ward; нар. 23 лютого 1984) — американський професійний боксер, Олімпійський чемпіон 2004 року. Чемпіон світу за версіями WBA (Super) (2009—2015), WBC (2011—2013) і The Ring (2011—2015) у другій середній вазі та за версіями WBA (Super) (2016—2017), WBO (2016—2017) і IBF (2016—2017) у напіввіжкій вазі. «Боксер 2011 року» за версією журналу «Ринг». Переможець професійного боксерського турніру Super Six World Boxing Classic.

Любительська кар'єра

[ред. | ред. код]

На любительському ринзі провів 119 боїв: 115 виграв та 4 програв.

  • Чемпіон США серед кадетів 1999 року.
  • Чемпіон США 2001 року.
  • Чемпіон США серед юніорів 2002 року.
  • Чемпіон ігор титанів 2003 року.
  • Чемпіон США 2003 року.
  • Чемпіон ігор титанів 2004 року.

Олімпійські ігри

[ред. | ред. код]

Професійна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ворд проти Фроча

[ред. | ред. код]

Бій відбувся в рамках турніру Super Six World Boxing Classic. Ворд у фіналі зустрічався з Карлом Фрочем, на кону стояли титули чемпіона WBC, WBA, The Ring. Перші сім раунді перевага була на стороні американця, він успішно використовував свій джеб, щоб нейтралізувати Фроча. Ворд якісно додав у швидкості, чого не очікував британець і не міг нічого протипоставити. Лише в пізніх раундах, коли Андре трохи збавив оберти, Карл зумів витягнути декілька раундів. Загалом перемога Ворда не викликала сумнівів, він і переміг одноголосним рішенням суддів: 115-113, 115-113, 118-110[1][2]. Ворд до свого титулу чемпіона WBA додав титули WBC та The Ring.

Ворд проти Ковальова

[ред. | ред. код]

Андре Ворд підписав контракт з телеканалом HBO на три бої, серед яких один мусив бути проти Сергія Ковальова[3]. Про бій було оголошено у квітні 2016 року. Він відбудеться 19 листопада за системою PPV. Цей бій лише третій в історії, коли зустрічалися два непереможні боксери з першої п'ятірки рейтингу P4Р. Тому він розцінювався як один з найважливіших у 2016 році. Букмекери віддавали невелику перевагу американському боксеру[4]. Боксери домовилися провести по ще одному поєдинку перед їхнім боєм: Андре Ворд проти Александра Бранда, а Сергій Ковальов проти Айзека Чілемби. Вони перемогли у них та почали готуватися до очної зустрічі.

Бій відбувся 19 листопада на арені Т-Мобайл у Лас-Вегасі. На кону стояли титули WBO, IBF та WBA (Super), що належали росіянину. Ковальов вже з першого раунду активно пресингував та завдавав більше ударів. У другому раунді йому вдалося відправити Ворда у нокдаун. Однак американець швидко відновився та вирівняв бій. Ковальов більше йшов у атаку, а Ворд у свою чергу діяв на контратаках, використовуючи джеб. Коли боксери зближалися, Андре починав клінчувати. Загалом бій був дуже конкурентний та проходив без явної переваги одного з боксерів. Судді одноголосним рішенням віддали перемогу Андре Ворду - 114:113[5]. Це рішення викликало суперечливі враження. Ковальов назвав його абсурдом та висловив своє бажання скористатися пунктом у контракті про реванш[6].

За цей бій Ворд гарантовано отримав $5 млн, а Ковальов - $2 млн[7]. Окрім цього він зібрав 160 тисяч покупок, що дещо менше, ніж розраховували організатори[8].

Ворд проти Ковальова II

[ред. | ред. код]

17 червня 2017 року відбувся матч-реванш. Перші раунди були відносно рівними. У восьмому раунді Сергій Ковальов почав пропускати значно більше. Андре видав серію ударів, а в другій половині трихвилинки, притиснувши росіянина до канатів, доніс кілька ударів по корпусу, у тому числі, здавалося, удар нижче пояса. Рефері вирішив зупинити бій, зафіксувавши дострокову перемогу Ворда[9].

Таблиця боїв

[ред. | ред. код]

Графічне представлення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Уорд побил Фроча и стал чемпионом Super Six. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015. [Архівовано 2015-01-01 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Финальный штрих. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015. [Архівовано 2015-01-01 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Андре Уорд подписал контракт с телеканалом HBO. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  4. ↑ Букмекеры считают Андрэ Уорда фаворитом в бою с Сергеем Ковалевым. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  5. ↑ Андре Уорд победил Сергея Ковалева спорным решением судей. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  6. ↑ Промоутер Сергея Ковалева: Мы воспользуемся пунктом о реванше. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  7. ↑ Гарантированные гонорары: Ковалев — $2 млн, Уорд — $5 млн. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  8. ↑ Ковальов - Ворд зібрав 160 тисяч.
  9. ↑ Росіянин Ковальов програв Ворду бій-реванш за три чемпіонські титули. ТСН.ua (укр.). 18 червня 2017. Процитовано 29 грудня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андре_Ворд&oldid=47366531