Андре Кортіс
| Андре Кортіс | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Andrée Magdeleine Husson | |||
| Псевдонім | Andrée Lécuyer | |||
| Народилася |
15 квітня 1882[1][2][3] VIII округ Парижа, Париж[3] | |||
| Померла |
8 серпня 1952[1][3] (70 років) XVII округ Парижа, Париж[4][5] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Франція | |||
| Діяльність | письменниця, поетка | |||
| Мова творів | французька | |||
| Magnum opus | Q3100332? і Q3400477?[6] | |||
| Родичі | Amélie Beaury-Saureld | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Андре Кортіс у Вікісховищі | ||||
Андре Кортіс (фр. André Corthis; (справжнє ім'я Андре Магделен Юссон (Andrée Magdeleine Husson, 15 квітня 1882, Париж — 8 серпня 1952, там же)) — французька письменниця і поетеса.
Біографія[ред. | ред. код]
Дочка Жана Марі П'єра Юссона (1845—1926), уродженця Сен-Мало, капітана далекого плавання та директора страхової кампанії, та Ірметт Камій Борі (1846—1933), племінниця портретистки Амелі Борі-Сорель, дружини Родольфа Жюля.
Частину юності провела в Іспанії, до якої часто зверталася у творчості. З 12 років займалася поезією, і в червні 1906 під псевдонімом Андре Кортіс опублікувала свою першу збірку віршів «Гемми та відсвіти», написану під впливом поезії Бодлера, Анрі де Реньє та Верлена. У грудні того ж року книга здобула престижну літературну премію Феміна, принісши популярність юній поетесі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ а б в Archives de Paris — С. 7/31.
- ↑ Archives de Paris
- ↑ https://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjMtMDEtMjkiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MjE3Mjc0O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=-1415%2C18&uielem_rotate=F&uielem_islocked=0&uielem_zoom=168 — С. 7/31.
- ↑ https://www.academie-francaise.fr/grand-prix-du-roman
|
