Андромеда
| Андромеда дав.-гр. Ἀνδρομέδα | |
|---|---|
.jpg) | |
| Божество в | давньогрецька міфологія |
| Місцевість | Стародавня Греція[1] |
| Батько | Кефей[2][3][…] |
| Мати | Кассіопея[2][5][…] |
| Діти | Горгофона[7][8], Persesd[8], Електріон[8], Heleusd[8], Sthenelusd[9][8], Mestord[8], Autochthed, Cynurusd і Алкей[8] |
| Персонаж твору | Метаморфози |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Андроме́да (грец. Ανδρομέδα) — дочка царів Ефіопії Кефея та Кассіопеї; була, як і її мати, надзвичайно вродлива.
Кассіопея хвалилася, що її дочка краща за будь-яку з нереїд. Обурені нереїди поскаржилися Посейдонові, який затопив Ефіопію і наслав морську потвору, що пожирала людей. Оракул провістив, що країна визволиться від страховиська тоді, коли йому віддадуть Андромеду. Веління оракула виконали. Прикута до скелі Андромеда чекала на смерть. Але з'явився Персей, який повертався після перемоги над Медузою. Захоплений красою дівчини, Персей убив потвору і попросив руки дівчини. Після смерті Андромеди Афіна перетворила її на сузір'я.
Сюжет цього міфа використано в живописі й пластиці (Тіціан, Тінторетто, Рубенс, Рембрандт, Пуссен, П. Пюже), у літературі (П. Корнель, П. Кальдерон, Лопе де Вега) та музиці (К. Монтеверді, Л. Россі, Гендель, Гайдн, Цінгареллі, Ж. Ібер, П. Моріс та ін.).
Міф про викрадення Андромеди використано в християнській легенді про Святого Юрія Змієборця.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б Андромеда // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 769.
- ↑ Кефей // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XV. — С. 35.
- ↑ Любкер Ф. Cepheus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 272.
- ↑ Кассиопа // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIVа. — С. 685.
- ↑ Любкер Ф. Cassiopea // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 259.
- ↑ Любкер Ф. Perseus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1012–1014.
- ↑ а б в г д е ж Encyclopedia of Ancient Deities — 1 — Jefferson: McFarland & Company, 2000. — P. 52. — 597 p. — ISBN 0-7864-0317-9
- ↑ Обнорский Н. П. Сфенел // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXII. — С. 411.
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- Андромеда [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андромеда |
|
