Андронаті Сергій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андронаті Сергій Андрійович
Народився 19 вересня 1940(1940-09-19) (76 років)
Одеса
Громадянство Україна Україна
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Галузь наукових інтересів біоорганічна хімія
Вчене звання доктор хімічних наук
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Науковий керівник Богатський Олексій Всеволодович
Відомий завдяки: голова Південного наукового центру, член Президії НАН України
Нагороди Державна премія СРСР Державна премія України в галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «Знак Пошани» Орден Дружби народів

Андрона́ті Сергі́й Андрі́йович (нар. 19 вересня 1940, Одеса) — український біоорганік, академік АН УРСР, голова Південного наукового центру, член Президії НАН України.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 19 вересня 1940 року в Одесі. Навчався в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова на хімічному факультеті. У 1964 р. з відзнакою його закінчив і продовжив навчання в аспірантурі. Після військової служби захистив кандидатську, а в 1976 р. — докторську дисертації. Паралельно з отриманням освіти працював старшим науковим співробітником, завідувачем відділу, заступником директора з наукової роботи, а з 1984 р. директором Фізико-хімічного інституту АН УРСР. З 1998 — завідувач кафедри фармацевтичної хімії Одеського державного університету і науковий керівник Хіміко-фармацевтичного навчально-науково-виробничого комплексу НАН і МОН України. Народний депутат СРСР (1989—1991). Член правління Українського хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва і Міжнародного товариства з гетероциклічної хімії, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, наукових рад відділення хімії НАН України. Голова Координаційної ради відділення хімії НАН України з проблеми «Наукові основи створення лікарських препаратів».

Наукові дослідження[ред.ред. код]

Учень академіка О. В. Богатського. Наукові інтереси охоплюють проблеми розробки методів синтезу, вивчення структури, конформацій, фізіологічної активності, механізмів дії біологічно активних сполук і пов'язані із створенням теоретичних основ спрямованого синтезу психофармакологічних, антигіпоксичних, серцево-судинних, антитромботичних, противірусних і інтерфероніндукуючих засобів.

Нагороди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]