Андрос Олег Євгенійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрос Олег Євгенійович
Основна інформація
Дата народження 8 грудня 1985(1985-12-08) (37 років)
Місце народження Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна
Професії письменник, активіст, музикант, композитор
Мова українська і англійська
Жанр синт-поп
рок
Колективи AndrosLand
Лейбл Artificial Sun
Tenebris Records
Нагороди
Нагрудний знак «Учасник АТО»
androsland.in.ua

Андрос Олег Євгенійович (нар. 8 грудня 1985(19851208), Київ) — український письменник, кандидат політичних наук, засновник гурту AndrosLand, автор публіцистичних статей на захист природи, автор-виконавець власних пісень. Громадський та політичний діяч, учасник АТО, співзасновник ГО Спілка вільних журналістів «Природа над усе».

Життєпис[ред. | ред. код]

Олег Андрос народився 8 грудня 1985 року в Києві. Син українського науковця, кандидата філософських наук Андроса Євгенія Івановича.

Вищу освіту здобув у 2007 році вКиївському національному університеті імені Тараса Шевченка, кваліфікація — магістр політичних наук, викладач філософських і соціально-політичних дисциплін. У 2011 отримав науковий ступінь кандидата політичних наук за спеціальністю «політичні інститути та процеси», тема дисертації — «Екологістські рухи в сучасному політичному процесі».

У 2011—2012 рр. — старший викладач кафедри екології факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія». Працював у 2011—2020 рр. викладачем дисциплін з екологічної політики у Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління. Має наукові публікації в галузі екологічної політики, досліджень енвайронменталізму, монографію «Екологістські рухи в сучасному політичному процесі» (2012)[1].

У 2015 році взяв участь у антитерористичній операції на території Донецької області[2][3], має статус учасника бойових дій, нагороджений у 2015 році нагрудним знаком «Учасник АТО».

Має художні публікації у таких жанрах, як наукова фантастика, фентезі, публіцистика, у журналах «Український фантастичний оглядач»[4] , «Стена»[5] , «Реальность фантастики»[6] (Україна), «Метаморфозы»[7] (Білорусь), літературний альманах «Соты»[8] (Україна). Автор художніх книг «Територія Духу» (в співавторстві з Ангеліною Яр, 2008)[9], «Тут побували люди» (2009)[10].

Захоплюється художнім фото, організатор персональних фотовиставок[11][12] [13] та учасник колективних виставок[14][15] [16].

Займається журналістською діяльністю[17][18]. Є засновником студійного проекту та рок-гурту «AndrosLand» (з 2011)[19]. Учасник низки громадянських кампаній на захист природи.

Художні книги[ред. | ред. код]

Тут побували люди — дебютна збірка оповідань написана у жанрах «сатирична та соціальна проза», «містика» та «фантастика».[20] Автор характеризує деякі сюжети оповідань наступним чином: «Ельфи, що мужньо йдуть до мети, але зустрічають на своєму шляху людське плем'я. Обложене ворогами місто початку ХХІ сторіччя і дівчина-привид, що зникає десь удалині за вікном». Експерименти Олега охоплюють фентезі, кіберпанк, містику, гумореску, репортаж. Збірка містить 11 творів, в яких простежується наскрізна тема — чого прагнуть люди і людство загалом (золота, чи то насолод, які купляються за нього, чи то просто жити в мирі з собою і довкіллям).[21] Презентація книги відбулась на київському конвенті «Дивосвіт фантастики» у 2012 р.[22], а також у київській Молодіжній бібліотеці «Молода гвардія» у 2015 р.[23]

«Територія Духу» — сатирико-фентезійний роман Ангеліни Яр та Олега Андроса. Є першим в українській літературі художнім описом спротиву забудові зелених зон Києва. Один із перших природоохоронних творів в пострадянській українській літературі.[24] Книга перевидавалася чотири рази в Україні (російською — у 2008, 2009, 2010 р.; українською — у 2013 р.).

Повість була написана у 2008 р. двома київськими журналістами, які стали свідками й учасниками радикальної боротьби громади із варварською забудовою столиці. Повість ґрунтується на реальних подіях, які відбувалися у період після Помаранчевої революції в Києві. Оповідь про захист Пейзажної алеї, схилів Дніпра біля Аскольдової могили, «гарячих точок» на Лісовому масиві, багато інших історій сплітаються в одну сюжетну канву. Врешті на читача чекає неочікувано фантастичний фінал. Присутня у творі і жорстка сатира на сучасників, більшість із яких або списані з натури, або є узагальненими образами тих персоналій, що мають стосунок до охорони природи або забудови міст.[25] [26]

Вибрана дискографія (у складі AndrosLand)[ред. | ред. код]

  • All power to imagination (LP) (2012)
  • Прості чари (LP) (2016)
  • Зона призначення (EP) (2018)

Публікації[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

  • Андрос О. Є. Екологістські рухи в сучасному політичному процесі: монографія. — Київ: Стилос, 2012. — 206 с. ISBN 978-966-2399-14-1[27]

Монографія присвячена аналізу ідеологічного підґрунтя та процесів інституціоналізації екологістських (природоохоронних) рухів у ХХ—ХХІ ст.

Методичні матеріали[ред. | ред. код]

  • Василюк О. В., Андрос О. Є. та ін. Ваш перший контакт з журналістами і чиновниками (методичний посібник для Дружин охорони природи та інших молодіжних природоохоронних організацій). Випуск 1. — Київ, НЕЦУ, 2010. — 80 с.[28]
  • Василюк Олексій, Андрос Олег, Борисенко Катерина, Парнікоза Іван. Охорона природи у місті. Теорія, практичні поради, методичні рекомендації, менеджмент. Видання 2, виправлене і доповнене. Під редакцією Наталі Атамась. Київ, самвидав, 2009. Автор розділу «Громадські слухання»[29].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українки, Публічна бібліотека імені Лесі. Андрос, О.Є. Екологістські рухи в сучасному політичному процесі : монографія. — Київ : Стилос, 2012. — 206 с.. lukl.kiev.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  2. Як «воюють» мобілізовані журналісти? | НМПУ. НМПУ (укр.). 10 вересня 2015. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  3. Бездомные животные на фронте — обереги для солдат, — активист | Громадське радио. Громадське радіо (ru-RU). Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018. 
  4. Журнал «Український фантастичний оглядач (УФО) №1(7)». Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  5. № 2-3 (17) 2009 год - Обложки журнала "Стена" - Обложки журнала "Стена" - Фотоальбомы - Всеукраинский молодёжный журнал «Стена». stina.kiev.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  6. Олег Андрос «Здесь побывали люди». Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  7. Журнал «Метаморфозы, № 1 (1)». Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  8. ОЛЕГ АНДРОС • РАЗМИНИРОВАНИЕ. Издательский дом Дмитрия Бураго (ru-RU). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  9. Анжеліка Комарова, Олег Андрос. Територія Духу (2008, 2012) - СВЖ «Природа над усе». СВЖ «Природа над усе» (ru-RU). 19 вересня 2012. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  10. Буквоїд. bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  11. Державна бібліотека України для юнацтва (10 червня 2019). Олег Андрос. Світла й темна сторона Єви.. Державна бібліотека України для юнацтва (українська). Державна бібліотека України для юнацтва. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020. 
  12. Фотовиставка "Котики і люди". Youtube канал Громадське радіо (українська). Громадське радіо. 15 серпня 2018. Процитовано 26 листопада 2020. 
  13. Буцко, Христина. Хто і навіщо організовує діджей-сети і лекції в Ботсаду Гришка: Історія еко-проєкту Фітотрон. БЖ (українська). Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  14. Фотовиставка творчої групи «Розвиток фотографа». fotoafisha.com (українська). fotoafisha.com. 31 серпня 2019. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 26 листопада 2020. 
  15. Фотовиставка «ТИ, ЖІНКА». fotoafisha.com (українська). Фотоафіша. 29 лютого 2020. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020. 
  16. Виставка «ШАЛЕНИЙ ФОТОАРТ» Київ 2021. fotoafisha.com (українська). 12 серпня 2021. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  17. Олег Андрос Archives. Нігіліст (ru-RU). Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2020. 
  18. Олег Андрос | Українська правда _Життя. life.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 26 листопада 2020. 
  19. Група | Офіційна сторінка AndrosLand. androsland.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  20. Тут побували люди? | ХайВей. h.ua. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018. 
  21. Олег Андрос (11 січня 2012). Тут побували люди - СВЖ «Природа над усе». nature-first.info (рос.) (вид. СВЖ «Природа над усе»). Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018. 
  22. Презентація книг Олега Андроса на міні-конвенті «Дивосвіт фантастики». bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018. 
  23. 2. «Інформаційний кот» Олега Андроса. msmb.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 9 листопада 2018. 
  24. Презентована сатирическо-фэнтезийная повесть Анжелики Комаровой и Олега Андроса "Территория Духа" (рос.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018. 
  25. Виходить у світ україномовне видання повісті «Територія Духу». bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018. 
  26. Яр Ангеліна. Священний сад бабусі Анастасії - "Мій Бердичів". "Мій Бердичів" (uk-UA). 31 січня 2017. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018. 
  27. Андрос, Олег (2012). Екологістські рухи в сучасному політичномцу процесі (Українська). Київ: Стилос. с. 206. ISBN 978-966-2399-14-1. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  28. Андрос, Василюк, Олег, Олексій (2010). ВАШ ПЕРШИЙ КОНТАКТ з журналістами та чиновниками (Українська). Київ: ВГО "Національний екологічний центр України", МБО "Екологія. Право. Людина". с. 88. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 
  29. Громадські слухання. pryroda.in.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]