Перейти до вмісту

Андрухович Софія Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрухович Софія Юріївна
Народилася17 листопада 1982(1982-11-17) (42 роки) або 1982[1]
Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьписьменниця, перекладачка, публіцистка
Сфера роботилітература[1], публіцистика[1], переклади з англійськоїd[1] і переклади з польськоїd[1]
Alma materУкраїнська академія друкарства
Мова творівукраїнська
БатькоАндрухович Юрій Ігорович
МатиАндрухович Ніна Миколаївна
У шлюбі зБондар Андрій Володимирович
ДітиБондар Варвара Андріївна

CMNS: Андрухович Софія Юріївна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Софі́я Ю́ріївна Андрухо́вич (нар. 17 листопада 1982, Івано-Франківськ, Українська РСР) — українська письменниця, перекладачка й публіцистка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 17 листопада 1982 року в Україні в Івано-Франківську в родині письменника Юрія Андруховича.

Закінчила природничий ліцей в рідному місті (2000) та Українську академію друкарства[2].

Співредакторка часопису «Четвер». Має низку публікацій у періодиці. Стипендіатка програми Вілли Деціуша у Кракові (2004). Мешкає в Києві.

Одружена з письменником Андрієм Бондарем. 10 березня 2008 року народила дочку Варвару.

Твори

[ред. | ред. код]
Софія Андрухович у Варшаві, 20 травня 2007 року

Прозові твори

[ред. | ред. код]

Переклади

[ред. | ред. код]

Відзнаки та стипендії

[ред. | ред. код]
  • 2012, 2016 — стипендіатка Міністра культури Республіки Польща (стипендія Gaude Polonia)
  • 2014 — спеціальна відзнака Форуму видавців у Львові (роман «Фелікс Австрія»)
  • 2014 — ЛітАкцент року (роман «Фелікс Австрія»)
  • 2014 — Книга року Бі-Бі-Сі (роман «Фелікс Австрія»)
  • 2015 — літературна премія імені Джозефа Конрада-Коженьовського[6]
  • 2015 — премія Фонду Лесі та Петра Ковалевих (роман «Фелікс Австрія»)
  • 2017 — літературна премія Вишеградського Східного партнерства (VEaPLA) (роман «Фелікс Австрія»)[7]
  • 2017 — книжка «Сузір'я Курки» Софії Андрухович та Мар'яни Прохасько увійшла до каталогу книжкових рекомендацій у галузі міжнародної дитячої та юнацької літератури «Білі круки 2017» («WhiteRavens 2017»)[8]
  • 2020 — ЛітАкцент року (роман «Амадока)[9]
  • 2020 — Книжка року, номінація «Красне письменство» (роман «Амадока)[10]
  • 2023 — Премія імені Шолом-Алейхема (роман «Амадока)[11]

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

Підписала петицію до президента Росії з вимогою звільнити українського режисера Олега Сенцова[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. Львівський національний університет (фах — українська філологія) → Премію Конрада за 2015 отримала Софія Андрухович. [Архівовано 2 вересня 2017 у Wayback Machine.] → за словами п. Софії, помилка
  3. Роман Софії Андрухович «Катананхе» на сайті Komubook
  4. Коли змінюються факти. Тоні Джадт. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  5. Шале пам’яті. Тоні Джадт. Перекладачка Софія Андрухович. Архів оригіналу за 19 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
  6. Софія Андрухович отримала Премію Конрада. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 7 грудня 2015.
  7. Українська письменниця Софія Андрухович стала лауреатом престижної премії з літератури. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  8. «Сузір’я Курки» Софії Андрухович та Мар`яни Прохасько потрапило до міжнародного каталогу «Білі круки 2017». bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
  9. «ЛітАкцент року – 2020»: переможці. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 29 січня 2021. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 30 січня 2021. [Архівовано 2021-11-20 у Wayback Machine.]
  10. facebook.com (укр.) https://www.facebook.com/knyzhkaroku/posts/2815492505368319. Процитовано 25 лютого 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  11. Оголосили лавреатку премії імені Шолом-Алейхема 2023 року. Читомо (укр.). 17 лютого 2023. Процитовано 21 лютого 2023. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  12. Il faut libérer d'urgence Oleg Sentsov, en grève de la faim depuis plus de 45 jours [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Change.org

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]